Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
03 червня 2014 року справа №2а/0570/1962/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Коханюк А. Р., за участі представника відповідача Кушнір Г. О., за відсутності позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1962/2012 (суддя Толстолуцька М. М.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровському районі м. Макіївки до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій та допомоги, -
13 лютого 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки (далі - УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (т. 1 арк. спр. 2-3) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки (далі - відділення Фонду страхування) про стягнення витрат на виплату пенсій та допомоги у сумі 1586698 грн. 35 коп. за період з 1 листопада 2009 року по 31 грудня 2011 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року (т. 2 арк. спр. 175-179) у задоволенні позову УПФУ відмовлено повністю.
УПФУ не погодилося з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу (т. 2 арк. спр. 181-184).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року (т. 2 арк. спр. 209-210) апеляційна скарга УПФУ задоволена частково. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року скасована. Позов УПФУ задоволений частково. Стягнуто з відділення Фонду страхування на користь УПФУ витрати з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 1 листопада 2009 року по 31 грудня 2011 року у розмірі 91615 грн. 94 коп.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2014 року (т. 3 арк. спр. 58-61) касаційну скаргу відділення Фонду страхування задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 1 листопада 2009 року по 21 грудня 2011 року в розмірі 91615 грн. 94 коп. та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року залишена без змін.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2014 року справа № 2а/0570/1962/2012 прийнята до нового апеляційного розгляду, який призначено на 3 червня 2014 року.
Позивач про дату, час та місце судового розгляду повідомлений, представників до суду не направив. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Згідно актів щомісячної звірки за період з 1 листопада 2009 року по 21 грудня 2011 року, які підписані сторонами, відповідачем не прийнято до заліку суми виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державна адресна допомога в розмірі 1586698 грн. 35 коп., з яких: пенсії у зв'язку з трудовим каліцтвом або втратою годувальника в сумі 90936 грн. 84 коп., витрати на виплату і доставку вказаних пенсій - 679 грн. 10 коп., державна адресна допомога в сумі 1487542 грн. 93 коп., витрати на доставку державної адресної допомоги - 4820 грн. 57 коп., допомога на поховання - 2697 грн. 60 коп., витрати на доставку допомоги на поховання - 21 грн. 31 коп. (т. 1 арк. спр. 4-86).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не повинен відшкодовувати позивачу кошти на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки на момент настання страхового випадку особи, яким позивач виплачував пенсію у зв'язку з втратою годувальника (всього - 6 осіб), не були непрацездатними та не втрачали джерело засобів до існування. Допомога на поховання теж не підлягає відшкодуванню на підставі положень статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (з врахуванням змін та доповнень) (далі - Закон № 1105), яка пов'язує виникнення такого обов'язку у Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зі смертю працівника від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Що стосується державної адресної допомоги, то вона також не підлягає відшкодуванню, оскільки не входить до переліку витрат, передбачених Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що діючими нормативно-правовими актами не передбачено можливості перевірки відповідачем законності виплат, передбачених пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за № 5-4/4 (далі - Порядок), тому відшкодування витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання залежить лише від наявності самого факту призначення та виплати таких пенсій.
Проте касаційна інстанція не погодилася з такими висновками апеляційного суду та направив справу на новий розгляд з зазначенням про таке.
Відповідно до статті 33 Закону № 1105 у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Пунктом 4 Порядку визначено, що відшкодуванню підлягають суми, які виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Проте задовольняючи частково позов суд апеляційної інстанції цих вимог законодавства не врахував та в порушення вимог ст. 159 КАС України належним чином не перевірив доводів відповідача про відсутність у нього обов'язку відшкодовувати витрати на виплату пенсій зазначеним у позові особам, та не з'ясував чи набули ці особи права на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій) відповідно до статті 33 Закону № 1105 на день смерті годувальника. А висновок суду апеляційної інстанції про те, що обов'язок Фонду соціального страхування відшкодувати ці витрати лише на підставі проведених УПФУ виплат без з'ясування правомірності здійснення цих виплат особам, не ґрунтується на вимогах вище наведених норм Закону № 1105, зокрема статей 21, 33.
Касаційною інстанцією визначено, що новому апеляційному перегляду підлягає дана справа в частині позовних вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно списків осіб, які отримують в УПФУ пенсії по втраті годувальника та не прийняті відділенням Фонду страхування до відшкодування за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року (т. 1 арк. спр. 12, 16, 20, 24, 28, 31, 35, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 65, 67, 71, 73, 76, 79, 82, 85), дружини загиблих на момент втрати годувальника були працездатними, не досягли віку 55 років, не мали рішень суду про перебування на утриманні у годувальника та групи інвалідності на час його смерті, а саме:
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, її чоловік ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 внаслідок нещасного випадку на виробництві (т. 2 арк. спр. 102-108);
- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, її чоловік ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 внаслідок нещасного випадку на виробництві (т. 2 арк. спр. 109-117);
- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, її чоловік ОСОБА_8 загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 року внаслідок нещасного випадку на виробництві (т. 2 арк. спр. 118-125);
- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, її чоловік ОСОБА_10 загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 внаслідок нещасного випадку на виробництві (т. 2 арк. спр. 126-133);
- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, її чоловік ОСОБА_12 загинув ІНФОРМАЦІЯ_11 внаслідок нещасного випадку на виробництві (т. 2 арк. спр. 134-138);
- ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, її чоловік ОСОБА_14 загинув ІНФОРМАЦІЯ_12 внаслідок нещасного випадку на виробництві (т. 2 арк. спр. 139-143).
З урахуванням того, що згідно з частиною 5 статті 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи, та на підставі досліджених матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні витрат на виплату та доставку пенсій по втраті годувальника за період з січня 2010 року по грудень 2011 року на суму 90936 грн. 84 коп., тому в цій частині постанова суду першої інстанції залишається без змін, а апеляційна скарга УПФУ - без задоволення.
Керуючись статтями 200, 205, 206, 211 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по втраті годувальника за період з січня 2010 року по грудень 2011 року на суму 90936 грн. 84 коп. залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по втраті годувальника за період з січня 2010 року по грудень 2011 року на суму 90936 грн. 84 коп. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 3 червня 2014 року.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді: Е.Г.Казначеєв
І.А.Васильєва