24 квітня 2014 рокусправа № 811/912/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач Приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі ПАТ"Креатив") звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі Кіровоградської ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001760222 від 22.11.2012 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 1 088 041 грн., за штрафними санкціями в сумі 272 010 грн.
Відповідач Кіровоградська ОДПІ просив в задоволенні позову відмовити, оскільки, на думку відповідача, господарські операції ПАТ "Креатив" щодо придбання насіння соняшника у ТОВ "Лани України" за період з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року мали безтоварний характер, а відтак є нікчемними.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року позовні вимоги задоволені, податкове повідомлення-рішення від 22.11.2012 року № 0001760222 скасоване, на користь позивача стягнений судовий збір в сумі 2294 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що в період з 7.11.2012 року по 8.11.2012 року Кіровоградською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ "Креатив"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з контрагентами, в тому числі з ТОВ "Лани України", з урахуванням відповідей, отриманих від інших ДПІ щодо проведення перевірки по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт № 169/22-2/31146251 від 09.11.2012 року .
Перевіркою виявлено порушення ПАТ "Креатив" п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3.04.1997 року (далі Закон №168/97-ВР) по операціям з ТОВ "Лани України", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за серпень 2009 року на суму 1 088 041 грн.; завищено залишок від'ємного значення (рядок 24 Декларації) на суму 117 638 грн.
Визначаючи позивачу грошові зобов'язання, відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року мав господарські взаємовідносини, зокрема з ТОВ "Лани України", при вчиненні правочинів з яким виявлені порушення в частині недодержання вимог ч.5 ст.203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України , оскільки правочини з зазначеним контрагентом не були спрямовані на реальне настання наслідків та є нікчемними.
На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001760222 від 22.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1 360 501,00 грн., з яких за основним платежем 1 088 041 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 272 010 грн
За змістом п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, п.10.2 ст.10 Закону № 168/97-ВР , що діяв на час здійснення господарських операцій, умовами права платника податків на податковий кредит мають бути фактично здійснені господарські операції, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат з сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту; платники ПДВ відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, при цьому право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених продавцям (виконавцям) товарів (робіт, послуг), не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Як свідчать матеріали справи, позивачем з ТОВ "Лани України" укладений договір поставки товару соняшника № 176 від 06.12.2007 року,та додаткові угоди №1 від 07.08.2009 року, №1/1 від 10.08.2009 року , №2 від 12.08.2009 року, №3 від 13.08.2009 року , №4 від 14.08.2009 року, №5 від 18.08.2009 року , №6 від 19.08.2009 року , №7 від 21.08.2009 року, якими визначена кількість, ціна, умови поставки та оплати товару.
Виконання договору з контрагентом підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV(далі Закон № 996-XIV), а саме: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними документами про оплату товару, згідно яких товар прийнятий позивачем та оплачений, в тому числі ПДВ,
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2009 року віднесено суму ПДВ по виписаним конрагентом ТОВ "Лани України" податковим накладним, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.
Висновок акту податкового органу, що операції по реалізації соняшника між позивачем та ТОВ "Лани України" мали безтоварний характер, оскільки ТОВ "Лани України" має ознаки фіктивного підприємства, базується на поясненнях керівника товариства ОСОБА_3, який не підтверджує факту причетності до здійснення фінансово-господарських операцій , та стверджує , договори та всі первинні документи ним не підписувались .
Саме по собі лише пояснення ОСОБА_3 ще не доводить існування порушень закону, допущених при створенні юридичної особи, як, власне, і здійснення діяльності поза межами правової відповідальності.
Такі пояснення ОСОБА_3, а також факти щодо наявності або відсутності обставин злочину повинні оцінюватись компетентним судом в межах кримінальної справи, а не в межах адміністративної справи. В іншому випадку доводи, які обґрунтовують вимоги позову, є припущеннями, недоведеними належними засобами доказування.
В силу викладеного висновки податкового органу про протиправність формування позивачем податкового кредиту за придбаним у ТОВ "Лани України" товаром у сумі 1 205 678,89 грн., заявлення цієї суми ПДВ до бюджетного відшкодування за серпень 2009 року, та правомірність збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі
1 088 041 грн., нарахування за порушення податкового законодавства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 272 010 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0001760222 від 22.11.2012 року суперечать вимогам чинного податкового законодавства.
Матеріалами справи підтверджена реальність здійснення позивачем фінансово-господарських опера цій з контрагентом ТОВ "Лани України", договори поставки товару з яким були спрямовані на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, виконання договору підтверджено первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України № 996-XIV, а тому суми ПДВ за податковими накладними, виписаними контрагентом ТОВ "Лани України" позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту зазначеного періоду та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту по операціям з контрагентом ТОВ "Лани України".
Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи ч.5 ст.203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України при вчиненні правочинів, укладених з ТОВ "Лани України" , оскільки правочини з зазначеним контрагентом є нікчемними.
За приписами Податкового кодексу України відповідачу згідно покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.
Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем з контрагентом ТОВ "Лани України" правочинів, а саме: рішення суду про визнання договорів такими або вирок суду відносно посадових осіб ТОВ "Лани України" , які би свідчили про наявність умислу у діях посадових осіб на порушення публічного порядку при укладанні угод, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угод контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому відповідачем висновок про нікчемність правочинів з ТОВ "Лани України" зроблений на припущеннях.
Судом першої інстанції у відповідності до приписів ч.1 ст.94 КАС України правомірно стягнено на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати в сумі 2294 грн.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та вірним.
Доводами апеляційної скарги Кіровоградської ОДПІ зазначені висновки не спростовуються.
За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його зміни відсутні.
Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова