21.05.2014 Справа № 363/434/14-ц
21 травня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Підкурганного В.В.
при секретарі Подшибякіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У січні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулися до суду із названим позовом у якому просили стягнути солідарно із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1604798 грн. 57 коп. та судові витрати у розмірі 3654 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 19 серпня 2008 року було укладено кредитний договір, згідно якого остання отримала 115000 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня між банком та співвідповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки.
Відповідно до договорів факторингу від 28 листопада 2012 року ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу кредитора за договірними зобов'язаннями ОСОБА_1
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 зобов'язання по кредитному договору щодо повернення кредитних коштів не виконувала належним чином, утворилася заборгованість, яку позивач і просив стягнути у судовому порядку із відповідачів по справі разом із судовими витратами.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив про його задоволення із викладених у ньому підстав.
В свою чергу, співвідповідач ОСОБА_2, який, також, представляв інтереси ОСОБА_1 заперечував щодо його задоволення. Звернувся до суду із зустрічним позовом, у прийнятті якого до розгляду разом із первісним - суд відмовив.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, 19 серпня 2008 року було укладено кредитний договір № 2619/0808/71-079 між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 (далі - Кредитний договір), згідно якого, остання отримала кредит у розмірі 115000 доларів США на умовах повернення, сплати процентів за користуванням кредитом та виконання зобов'язань за договором (а.с. 38-48).
Також, 19 серпня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за № 2619/0808/71-079-Р-1 (а.с. 59-60)
28 листопада 2012 року було укладено договір факторингу № 15 між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс»» та ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до якого, клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах (а.с. 17-30)
Того ж дня, 28 листопада 2012 року було укладено договір факторингу між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс»» та ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до якого, клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах (а.с. 8-16).
Згідно витягу із додатку до договору факторингу від 28 листопада 2012 року, Кредитний договір від 19 серпня 2008 року № 2619/0808/71-079 між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 охоплюється сферою регулювання договору факторингу (а.с. 37).
1 листопада 2013 року та 15 січня 2014 року на адресу відповідачів позивачем направлена вимога про дострокове повернення кредиту у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується відповідними реєстрами відправленої поштової кореспонденції (80-85).
З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.
Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В той же час, у статті 1078 ЦК України зазначено, Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, з урахуванням договорів факторингу, укладених 28 листопада 2012 року було, судом зазначається, що вимога позивача про солідарне стягнення коштів із відповідачів за невиконання зобов'язання за кредитним договором, укладеним із банківською установою - ґрунтується на вимогах закону.
Що стосується підстав позову, то судом звертається увага на те, що відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із Кредитного договору, укладеного між сторонами по справі, кредит надавався ОСОБА_1 на умовах повернення, сплати процентів за користуванням кредитом та виконання зобов'язань за договором (пункт 1.1.)
Також, Кредитним договором передбачено строки здійснення платежів позичальником, нарахування пені та штрафу, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту (пункти 3.1.1; 8.1; 8.2).
Так само сторони домовилися про те, що у випадку невиконання позичальником певних умов Кредитного договору, банк має право, у тому числі, звернутися до суду (пункт 6.1.7).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Із наданих представником позивача розрахунків, вбачається, що зобов'язання за кредитним договором належним чином, у розумінні статті 527 ЦК України, ОСОБА_1 не виконано (а.с. 79, 141-142).
Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Статтею 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого суду представником позивача, відповідачка ОСОБА_1 у встановлені Кредитним договором строки сплату коштів за користування кредитом не здійснювала. В результаті чого й утворилася сума заборгованості у розмірі 1 604 798 грн. 57 коп., яка складається заборгованості за кредитом - 909427 грн. 55 коп.; по відсотках - 502454 грн. 21 коп. та із пені - 192916 грн. 81 коп.
В супереч вимог статті 60 ЦПК України жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості по Кредитному договору та підстави заявленого до неї позову, представником відповідачки суду не надано.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Крім того, статтею 554 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою
Так, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З урахуванням викладеного, та укладеного договору поруки між банком і співвідповідачем ОСОБА_2, суд приходить до висновку про правомірність заявлених вимог ТОВ «Кредитні Ініціативи до обох відповідачів по справі.
Підсумовуючи викладене, з урахуванням наданих сторонами по справі доказів, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Кредитні Ініціативи» та достатність підстав для захисту порушеного права позивача з боку держави, а позов задоволенню шляхом солідарного стягнення із відповідачів 1 604 798 грн. 57 коп., яка складається заборгованості за кредитом - 909427 грн. 55 коп.; по відсотках - 502454 грн. 21 коп. та із пені - 192916 грн. 81 коп.
В силу приписів статті 88 ЦК України та позиції суду про потребу у задоволенні позову, судові витрати, також, підлягають стягненню із відповідачів на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи».
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 19 серпня 2008 року № 2619/0808/71-079 у розмірі 1 604 798 грн. 57 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 грн., а всього стягнути - 1 608 452 (один мільйон шістсот вісім тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 57 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Вишгородським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя