04 червня 2014 року Справа № 117020/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Кушнерика М.П.,
суддів: Мікули О.І., Курильця А.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії,-
27 травня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії згідно ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачка посилалася на те, що їй як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інваліду ІІ групи відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячно повинна нараховуватись та виплачуватись пенсія в розмірі не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, що віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів ІІ групи у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач в порушення норм закону нараховував та виплачував їй пенсію у меншому розмірі.
Позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплачувати основну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.12.2010р..
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2011 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплачувати на користь ОСОБА_1 основну (державну пенсію) у розмірі 8-ми мінімальних заробітних плат з 22.12.2010р. до 23 липня 2011 року та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 22 грудня 2010 року по 23 липня 2011 року, згідно ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум. Постанова звернена до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць. В решті позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки, позивачу було нараховано та виплачено пенсію відповідно до нормативно-правових актів КМУ, то вимоги позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними.
Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці у повному обсязі заявлених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є особою, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, а тому відповідач зобов'язаний провести перерахунок їй основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Встановлено, що позивачка є особою яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.8).
Пенсію як інваліду 2 групи, захворювання яке пов»язано з наслідками аварії на ЧАЕС, призначено з 22 грудня 2010 року.
Відтак, колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати пенсію з 22 грудня 2010 року до 23 липня 2011 року у відповідності до ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплати до пенсії в розмірі 8-ми мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії, що призначається у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, для осіб віднесеним до 1-ї категорії.
Відповідно до ст.54 зазначеного Закону обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - 8-ми мінімальних пенсій за віком по ІІ-ій групі інвалідності.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до I категорії, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачці призначена, виплачувалась і визначалася відповідачем з розрахунку розмірів мінімальної пенсії, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсій позивача, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Пунктом 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Безпідставними є доводи апелянта про те, що оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом і не може застосовуватись для визначення, зокрема, розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки позивачці слід визначати основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на виплату відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячно повинна нараховуватись та виплачуватись пенсія в розмірі не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, що віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів ІІ групи у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.160, 195, ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а-2895/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.П. Кушнерик
Судді: А.Р. Курилець
О.І. Мікула