Справа: № 2а-10987/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
29 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "УКРРЕСТАВРАЦІЯ" про визнання нечинним та скасування рішення, -
Позивачі - Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство " УКРРЕСТАВРАЦІЯ " про визнання нечинним та скасування рішення № 522/7859 від 26 квітня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Публічному акціонерному товариству "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство " УКРРЕСТАВРАЦІЯ " на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр та його обслуговування з благоустроєм та гостьовою стоянкою».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивачі - Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись з апеляційною скаргою, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 квітня 2012 року Київською міською радою було прийнято рішення №522/7859 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки публічному акціонерному товариству "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "УКРРЕСТАВРАЦІЯ" на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр та його обслуговування з благоустроєм та гостьовою стоянкою".
Вищевказаним рішенням надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки публічному акціонерному товариству "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "УКРРЕСТАВРАЦІЯ" на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва орієнтовною площею 1,02 га в оренду на 5 років для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр та його обслуговування з благоустроєм та гостьовою стоянкою згідно з планом-схемою, який є додатком до зазначеного рішення.
Не погоджуючись з даним рішенням та вважаючи його протиправним, позивачі звернулись до суду із позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва не відносилась до земель історико-культурного призначення.
Крім того, суд першої інстанції посилався на безпідставність позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення відповідача не порушує права, свободи чи інтереси позивачів.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 2 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідно до ч. 3 вищевказаної статті Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
В силу ст. 53 Земельного Кодексу України, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Згідно ст. 33 Закону України "Про охорону культурної спадщини", залежно від домінуючого виду об'єктів культурної спадщини історико-культурні заповідники чи історико-культурні заповідні території можуть бути історико-архітектурними, архітектурно-історичними, історико-меморіальними, історико-археологічними, історико-етнографічними.
У межах історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території забороняється діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан збереження об'єктів культурної спадщини, режим їх охорони та використання.
Містобудівні, архітектурні та ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи, проведення масових і видовищних заходів здійснюються: у межах історико-культурного заповідника - за погодженням з органом, до сфери управління якого належить історико-культурний заповідник; у межах історико-культурної заповідної території - за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, на підставі висновку органу, що забезпечує дотримання режиму історико-культурної заповідної території.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Згідно п. 5 ст. 6 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради VII сесія XXIV скликання від 15 липня 2004 року № 457/1867, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність ініціативи (місця розташування) земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, подання зацікавленою особою неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу на розроблення документації із землеустрою, виявлення в документах, поданих зацікавленою особою, недостовірних відомостей та інші підстави, встановлені законом.
Як вбачається з Договору оренди від 18 березня 1994 року № 149, укладеного між Фондом державного майна України в особі начальника регіонального відділення по м. Києву та Організацією орендарів орендного підприємства "УКРРЕСТАВРАЦІЯ" про передачу в оренду будівлі-пам'ятки архітектури «Гостинний двір», власником останнього є держава.
Згідно п. 4.2 вищезазначеного Договору, орендар бере на себе повну відповідальність за збереження пам'ятки архітектури «Гостинний двір» та утримання будівлі в належному санітарному, протипожежному і технічному стані.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 1380 будівлю Гостинного двору на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва було виключено зі списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 року № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР».
Контрактову площу у складі Комплексу споруд Контрактової площі було віднесено до пам'яток містобудування та архітектури місцевого значення наказом Міністра культури України № 1566 тільки 21 грудня 2012 року.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 979 від 17 травня 2002 року "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів № 920 від 16 липня 1979 року "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві" затверджено межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва.
Згідно вищевказаного Розпорядження № 979, Контрактову площу на Подолі в межах червоних ліній було віднесено до історико-культурних заповідників, а саме: до архітектурного заповідника.
Додатком 2 до Розпорядження № 979 визначено статус історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва.
Пунктом 5.2 додатку 2 до Розпорядження № 979 передбачено, що всі будівельні, реставраційні, земляні та інші роботи у межах історико-культурних заповідників здійснюються відповідно до чинного законодавства на основі проекту, в кожному конкретному випадку погодженому з управлінням охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища та Головним управлінням містобудування і архітектури (крім пам'яток історії та культури) та обговореному за участю громадськості, в тому числі Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
З правового аналізу статусу земельної ділянки, розташованої на Контрактовій площі, 4, в Подільському районі м. Києва, вбачається, що вона відноситься до земель історико-культурного призначення.
Разом з тим, при розгляді клопотання ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "УКРРЕСТАВРАЦІЯ" про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем не були враховані встановлені чинним законодавством України містобудівні обмеження для земель історико-культурного призначення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що отримавши документи, подані ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою за адресою: Контрактова площа, 4 у Подільському районі м. Києва, Київська міська рада не перевірила, чи можуть на даній території проводитися відповідні роботи з реконструкції.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що Київська міська рада зобов'язана була відмовити ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "УКРРЕСТАВРАЦІЯ" в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Крім того, колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з підстав відсутності порушення оскаржуваним рішенням відповідача прав, свобод та інтересів позивачів, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 2.2.2 та 2.2.3 Положення про Київську міську організацію Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", завданням Місцевого осередку у встановленому Законом порядку є: захист членів Місцевого осередку від неправомірних дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, здійснення нагляду за дотримання органами державної влади та органами місцевого самоврядування Законів та підзаконних нормативно-правових актів; сприяння забезпеченню урахування інтересів усіх суспільних груп органами державної влади та органами місцевого самоврядування міста Києва. Для виконання поставлених завдань Місцевий осередок має право виступати позивачем та відповідачем в судах (п. 2.2.6 Положення).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.
Враховуючи те, що об'єкти культурної спадщини - це спадок всього людства, а тому рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо цих об'єктів можуть порушувати права, свободи чи інтереси будь-яких фізичних або юридичних осіб.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку позивачі наділені правом звернення до суду, оскільки порушені права та інтереси, в тому числі і позивачів.
Крім того, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення було порушене право позивачів на збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, гарантоване ст. 54 Конституції України.
Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки рішення Київської міської ради № 522/7859 від 26 квітня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Публічному акціонерному товариству "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "УКРРЕСТАВРАЦІЯ" на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр та його обслуговування з благоустроєм та гостьовою стоянкою» є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.
При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 522/7859 від 26 квітня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Публічному акціонерному товариству "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "УКРРЕСТАВРАЦІЯ" на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр та його обслуговування з благоустроєм та гостьовою стоянкою».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст постанови виготовлено 30.05.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.