13 травня 2014 рокусправа № 334/5310/13-а(2а/334/187/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» про визнання протиправними дій, -
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01.07.2011р. у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя від 14.06.2011р. №179915 про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя поновити ОСОБА_1 розмір пенсії за віком на пільгових умовах з 01.07.2011р. та здійснити виплату ОСОБА_1 всіх недоотриманих пенсійних виплат з 01.07.2011р.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя та третя особа - Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» звернулися з апеляційними скаргами.
Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Третя особа просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала на обліку УПФУ з 28.12.2009р. по 01.07.2011р. і отримувала пенсію за віком за Списком №2 (протокол про призначення пенсії №122 від 26.01.2010р.), яка була призначена із зарахуванням до пільгового стажу, зокрема, періодів роботи з 06.08.1987р. по 09.06.1991р. та з 10.06.1991р. по 22.09.1994р.
Згідно трудової книжки позивача, ОСОБА_1 з 03.06.1987р. працювала в чавуноливарному цеху ЗВО «Арматуробудування», з 06.08.1987р. їй присвоєно перший розряд стержневика машинної формовки (наказ від 13.08.1987р. №422), з 10.06.1991р. переведена в чавуноливарному цеху землеробом по 2 розряду (наказ №115 від 06.08.1991р.), згідно наказу ВАТ «Запорізький арматурний завод» №409 від 26.09.1994р. звільнена за погодженням сторін, що засвідчено підписом начальника відділу кадрів та скріплено печаткою (запис №17).
Для призначення пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку було надано довідку ВАТ «Запорізькій арматурний завод» №57 від 29.04.2009р., якою підтверджено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день при повному робочому тижні на ВАТ «Запорізькій арматурний завод», а також пільговий характер її роботи за Списком №2 за період з 06.08.1987р. по 09.06.1991р. та з 10.06.1991р. по 22.09.1994р. в чавуноливарному цеху. Підставою для видачі ВАТ «Запорізькій арматурний завод» цієї довідки стали: ЕКТС, штатний розклад, особиста справа, розрахункові відомості, табель обліку робочого часу, накази про атестацію робочих місць.
04.05.2011р. до УПФУ надійшла заява-повідомлення ВАТ «Запорізький арматурний завод» №208 від 29.04.2011р., якою ВАТ «Запорізький арматурний завод» відкликало довідку №57 від 29.04.2009р. з посиланням на те, що ВАТ «Запорізький арматурний завод» не є правонаступником ЗВО «Запоріжпромарматура».
07.06.2011р. з ВАТ «Запорізький арматурний завод» на адресу управління надійшла нова довідка про пільговий характер роботи позивача на ВАТ «Запорізький арматурний завод» №87 від 01.06.2011р., яка підтверджувала фактичну зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 з 04.02.1994р. по 22.09.1994р.
У зв'язку з цим управлінням було проведено перерахунок пільгового стажу позивача, в результаті чого розпорядженням УПФУ №179915 від 14.06.2011р. було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 за відсутністю пільгового стажу за Списком №2, оскільки загальна робота за Списком №2 склала 5 місяців 20 днів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.
Згідно статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках передбачених законом.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Приписами даного Порядку визначено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (пункт 3 Порядку №18-1).
Основним завданням Комісії є: розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток І) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку (пункт 6 Порядку №18-1). Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій: отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (пункт 7 Порядку №18-1).
Для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації" ( у тому числі архівні); трудову книжку; документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, (пункт 16 Порядку №18-1).
Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що необхідною умовою для призначення пільгової пенсії є уточнююча довідка підприємства про наявність пільгового стажу особи, якій призначається пенсія на пільгових умовах.
Частиною 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право органів, що призначають пенсії, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до п. 2 п. 2.3 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах управління має право проводити планові та позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах, організаціях, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, інших документів, пов'язаних із призначенням пенсії, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості, зокрема письмові, з питань, що виникають у процесі таких перевірок.
Тобто у випадку сумнівів щодо відповідності періоду і умов роботи зазначеної у трудовій книжці вимогам статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач мав право здійснити перевірку первинних документів позивача, що відображають характер та умови роботи із шкідливими умовами за списком №2, але цього відповідачем зроблено не було, не зважаючи на те, що діючим законодавством не передбачено відкликання виданих довідок про уточнення особливого характеру роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії.
Матеріалами справи підтверджено, що довідка №57 від 29.04.2009р. добровільно надана відповідачем управлінню ПФУ для призначення та нарахування пільгової пенсії позивачу. Зазначена в уточнюючій довідці підприємства інформація про стаж роботи позивача також співпадає із записами у її трудовій книжці, які робилися з посиланням на накази підприємства, з відповідними печатками та підписами посадових осіб. Довідка містила дані щодо перейменування підприємства.
Відповідачем та третьою особою не спростовано, що зазначені в довідці №57 від 29.04.2009р. відомості відповідають первинним документам, на підставі яких її було видано ВАТ «Запорізький арматурний завод».
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтованого зазначає, що позивач перебував на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, отримував пенсію за віком, призначену за рішенням уповноваженого державного органу - УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому питання щодо неправомірності призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії на підставі первинної довідки у встановленому законом порядку судом не вирішувалося і рішення уповноваженого державного органу при призначенні позивачу пенсії на зазначених умовах не визнано незаконним.
Отже, відповідачем не дотримано приписів ст.49 Закону №1058-IV при проведенні перерахунку пільгового стажу позивача та припинені виплати йому з 01.07.2011 року виплати пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу за Списком №2.
На підставі аналізу вищезазначених обставин у їх сукупності з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог позову з підстав протиправності дій та рішень відповідача по справі, оскільки направлена ПАТ «Запорізький арматурний завод» заява-повідомлення від 29.04.2011р. №208 не є документом, що може підтверджувати недійсність раніше виданої останнім довідки і скасовувати її, оскільки саме по собі є лише додатковою інформацією, а тому дії органу пенсійного фонду в частині припинення виплати пільгової пенсії з 01.07.2011р. за відсутності необхідного пільгового стажу роботи є неправомірними.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, тобто таким, що прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим, розпорядження управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя від 14.06.2011р. №179915 є неправомірним та підлягає скасуванню та відповідно, належним способом захисту прав позивача, суд визнає необхідність пенсійного органу вчинити дії по відновленню виплати позивачу незаконно припиненої з 01.07.2011 року виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з виплатою всіх недоотриманих пенсійних виплат за вказаний період.
За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко