04 червня 2014 року Справа № 61362/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Кушнерика М.П.,
суддів: Мікули О.І., Курильця А.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії,-
30 березня 2011 року позивач звернулася в суд із позовом до суду, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплачувати основну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2010р., стягнути заборгованість в сумі 24313,5грн., прийняти окрему ухвалу про судовий контоль виконання рішення суду.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2011 року позов задоволено. Визнано дії відповідача неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплачувати на користь позивача основну (державну пенсію) у розмірі 6-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.10.2010 року, згідно ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням виплачених сум. Постанова звернена до негайного виконання. Про виконання постанови повідомити місячний термін.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки, позивачу було нараховано та виплачено пенсію відповідно до нормативно-правових актів КМУ, то вимоги позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними.
Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці у повному обсязі заявлених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є особою, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи, а тому відповідач зобов'язаний провести перерахунок їй основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач отримує пенсію відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по ІІІ групі інвалідності категорії 1 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 цього Закону.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов КМ України № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р.
Колегія суддів вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМ України № 523 від 30.05.1997р. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пунктом 2 постанови КМ України № 01 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», а також постановами КМ України № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р. всупереч положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» КМ України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір колегія суддів, враховуючи вимоги Законів України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийшла до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
З урахуванням наведеного, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На переконання колегії суддів, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму; оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитися, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Наведені висновки відповідають вимогам ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Щодо вимоги позивача про стягнення суми пенсії, яка не вирішена судом першої інстанції, то така не підлягає задоволенню, оскільки нарахування суми пенсії належить до компетенції пенсійного органу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, постанова суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.201 п.1, 2, ст.205, ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області - задоволити частково.
Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2011 року по справі №2а-1720/11 - змінити.
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області в щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку основної та додаткової пенсії, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2010р..
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 жовтня 2010р., з врахуванням виплачених сум.
В решті вимог відмовити.
Про виконання постанови повідомити місячний термін.
Звернути зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.П.Кушнерик
Судді О.І.Мікула
А.Р.Курилець