12 травня 2014 рокусправа № 2а-2992/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
31 березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області, в якому просив визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 05 листопада 2010 року по час постановлення рішення та в подальшому.
Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року позовні вимоги позивача задоволено повністю: визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 30 вересня 2010 року по 31 березня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Судом з'ясовано, що позивач по справі має статус «дитина війни», що відповідно надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року.
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 31 березня 2011 року.
Відповідно до частин 1,2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Надаючи аналіз даним обставинам справи, колегія суддів робить висновок про те, що судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про необхідність зобов'язання відповідача вчинити певні дії саме з 30 вересня 2010 року.
Беручи до уваги те, що позивач звернувся з позовом 31 березня 2011 року та те, що в позовні заяві позивач просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 05 листопада 2010 року, колегія суддів приходить до висновку, що задоволенню підлягає позов з 05 листопада 2010 року.
З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції повинен був зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 05 листопада 2010 року по 31 березня 2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції змінити, виклавши абзаци другий та третій її резолютивної частини в новій редакції.
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ст. 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області - задовольнити частково.
Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року - змінити, виклавши абзаци другий та третій її резолютивної частини в новій редакції.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 05 листопада 2010 року по 31 березня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 05 листопада 2010 року по 31 березня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко