21 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а/1570/6172/11
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Одеса про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01 січня по 31 серпня 2011 року, -
08 серпня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, який в подальшому уточнило, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Суворовському районі м. Одеси, в якому просило суд стягнути заборгованість з відшкодування сум витрат з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01 січня по 31 серпня 2011 року у розмірі 940 537, 85 грн.
Постановою від 18 січня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Одеса, яке є правонаступником відповідача, надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.
Протокольною ухвалою апеляційного суду від 29 січня 2014 року задоволено заяву про заміну відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Суворовському районі м. Одеси на процесуального правонаступника - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Одеса.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що заборгованість з відшкодування сум витрат з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01 січня по 31 серпня 2011 року складається з сум щомісячної державної адресної допомоги, яка виплачена пенсіонерам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року, та витрат на доставку цієї допомоги у розмірі 936 137,85 грн. та сум основного розміру пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги та суми витрат на виплату та доставку пенсій виходячи з суми позову у загальному розмірі 4406,32 грн.
Оскільки адресна допомога, як окремий вид соціальної допомоги, не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача виплаченої позивачем державної адресної допомоги та витрати на її виплату в розмірі 936 137,85 грн.
При цьому суд першої інстанції встановив, обов'язок відповідача відшкодувати виплату основної пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в загальному розмірі 4406,32 грн., посилаючись на підтвердження матеріалами справи факту виплати основної пенсії та понесених витрат та на відсутність як рішень пенсійного органу так і судових рішень, які набрали законної сили, якими б було встановлено неправомірність призначення та отримання пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Проте суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з виплати основної пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та витрат на її виплату, посилаючись на те, що саме Пенсійний фонд України, а не його регіональні відділення на місцях, наділений правом на звернення до суду з вимогою про стягнення зазначених витрат, оскільки пункт 6 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення відшкодування на централізованому рівні - між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним Фондом України.
Заслухавши суддю доповідача, представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.
Апеляційний суд встановив, що:
- згідно акту звірки за січень 2011 року відповідачем не прийнята до заліку щомісячна державна адресна допомога та витрати на її виплату в розмірі 122970,84 грн., та виплачені суми основної пенсії в розмірі 650 грн. та витрати на її виплату в розмірі 1,58 грн. (а.с. 105-106). Проте згідно розрахунку заборгованості (а.с. 8) розмір щомісячної державної адресної допомоги та витрати на її виплату збільшений на 1,58 грн. та зазначений в сумі 122972,42 грн. Таким чином, до суми щомісячної державної адресної допомоги включена сума 1,58 грн., яка не була прийнята до заліку та є витратами пенсійного органу на виплату основної пенсії згідно акту звірки;
- згідно акту звірки за лютий 2011 року відповідачем не прийнята до заліку щомісячна державна адресна допомога та витрати на її виплату в розмірі 114890,34 грн., виплачені суми основної пенсії в розмірі 650 грн. та витрати на її виплату 1,58 грн. (а.с. 86-87). Проте згідно розрахунку заборгованості (а.с. 8) розмір щомісячної державної адресної допомоги та витрати на її виплату збільшений на 1,58 грн. та зазначений в сумі 114891,92 грн. Таким чином, до суми щомісячної державної адресної допомоги включена сума 1,58 грн., яка не була прийнята до заліку та є витратами пенсійного органу на виплату основної пенсії згідно акту звірки;
- згідно акту звірки за березень 2011 року відповідачем не прийнята до заліку щомісячна державна адресна допомога та витрати на її виплату в розмірі 113249,57 грн., виплачені суми основної пенсії в розмірі 650 грн. та витрати на її виплату 1,58 грн. (а.с. 67-68). Проте згідно розрахунку заборгованості (а.с. 8) розмір щомісячної державної адресної допомоги та витрати на її виплату збільшений на 1,58 грн. та зазначений в сумі 113251,15 грн. Таким чином, до суми щомісячної державної адресної допомоги включена сума 1,58 грн., яка не була прийнята до заліку та є витратами пенсійного органу на виплату основної пенсії згідно акту звірки;
- згідно акту звірки за квітень 2011 року щомісячна відповідачем не прийнята до заліку щомісячна державна адресна допомога та витрати на її виплату в розмірі 121902,55 грн. та суми виплаченої основної пенсії в розмірі 450 грн. (а.с. 64-65), що відповідає розрахунку заборгованості (а.с. 8);
- згідно акту звірки за травень 2011 року відповідачем не прийнята до заліку щомісячна державна адресна допомога та витрати на її виплату в розмірі 116091,89 грн. та суми основної пенсії 650 грн. (а.с. 59-60). Проте згідно розрахунку заборгованості (а.с. 8) розмір щомісячної державної адресної допомоги та витрати на її виплату збільшений на 1,58 грн. та зазначений в сумі в сумі 116093,47 грн. Таким чином, до стягнення заявлена зайва сума в розмірі 1,58 грн.;
- згідно акту звірки за червень 2011 року відповідачем не прийнята до заліку щомісячна державна адресна допомога та витрати на її виплату в розмірі 117111,21 грн. та суми виплаченої основної пенсії в розмірі 450 грн. (а.с. 164-165), що відповідає розрахунку заборгованості (а.с. 163);
- згідно акту звірки за липень 2011 року відповідачем не прийнята до заліку щомісячна державна адресна допомога та витрати на її виплату в розмірі 114109,98 грн. та суми виплаченої основної пенсії в розмірі 450 грн. (а.с. 167-170), що відповідає розрахунку заборгованості (а.с. 163);
- згідно акту звірки за серпень 2011 року відповідачем не прийнята до заліку щомісячна державна адресна допомога та витрати на її виплату в розмірі 115805,15 грн. та суми виплаченої основної пенсії в розмірі 450 грн. (а.с. 174-175), що відповідає розрахунку заборгованості (а.с. 163).
Таким чином, апеляційний суд встановив, що всього за січень - серпень 2011 року відповідач не прийняв до заліку сплачену пенсійним органом щомісячну державну адресну допомогу та витрати на її виплату у загальному розмірі 936 131,53 грн., та витрати пенсійного органу з виплати та доставки основної пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у загальному розмірі 4 404,74 грн. Також позивач необґрунтовано включив до суми боргу 1,58 грн.
Оскільки щомісячна державна адресна допомога, як окремий вид соціальної допомоги, не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат пенсійного органу з виплати та доставки щомісячної державної адресної допомоги за січень - серпень 2011 року, яка виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року. При цьому апеляційний суду зазначає на помилковість встановленого судом першої інстанції розміру витрат з виплати та доставки державної адресної допомоги в сумі 936 137,85 грн., оскільки згідно матеріалів справи - актів звірки зазначена сума становить 936 131,53 грн.
Аналогічна правова позиція, щодо відсутності правових підстав для стягнення з територіальних органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум витрат з виплати та доставки державної адресної допомоги, викладена у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2011 року по справі №21-57а11 (ЄДРСР № 16938287).
Не підлягає стягненню з відповідача і сума коштів в розмірі 1,58 грн., яка безпідставно включена до розміру витрат з виплати та доставки державної адресної допомоги за травень 2011 року згідно розрахунку боргу (а.с. 8) та спростована відомостями акта звірки за травень 2011 року (а.с. 59-60).
Щодо встановленого судом першої інстанції обов'язку відповідача з відшкодування витрат пенсійного органу з виплати та доставки основної пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, апеляційний суд погоджується з такою позицією суду першої інстанції.
Надані позивачем докази призначення, нарахування та виплати зазначеного виду пенсії громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 25-43), відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані, а саме відповідач не надав, а ні рішення пенсійного органу, а ні судового рішення, яке набрало законної сили, якими б були встановлені факти протиправного призначення та виплати зазначеним громадянам основної пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. При цьому відповідач не наділений чинним законодавством в односторонньому порядку встановлювати наявність підстав та правильність призначення громадянам пенсій.
При визначені розміру витрат пенсійного органу з виплати та доставки основної пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 4 406,32 грн., суд першої інстанції допустився помилки, визначивши загальний розмір цих витрат арифметичним засобом, врахувавши при цьому надані позивачем розрахунки заборгованості, тоді як згідно з актами звірки розмір витрат пенсійного органу з виплати та доставки основної пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, становить 4 404,74 грн.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. ст. 21, 24, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», позивач правомірно заявив до стягнення витрати з виплати та доставки основної пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за січень - серпень 2011 року в розмірі 4 404,74 грн.
При цьому апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені цієї частини позовних вимог з посилання на звернення до суду неналежного позивача до неналежного відповідача.
Витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Пункт 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, якому, на думку суду першої інстанції, суперечать вимоги територіального органу пенсійного фонду - позивача по справі, про відшкодування витрат, не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.
Статтею 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом ст. 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з пунктом 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01 березня 2001 року (чинного до 17.04.2011 р.), та п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 384/2011 від 06 квітня 2011 року (чинного з 18 квітня 2011 року) ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах).
Таким чином, вимоги управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про відшкодування відповідачем, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року по справі 3 21-129а13 (ЄДРСР № 21701312).
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 4 404,74 грн., що є заборгованістю з відшкодування витрат з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01 січня по 31 серпня 2011 року по пенсіонерам - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Одеса (код ЄДРПОУ 38723446) на користь управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 26302738) 4 404,74 грн. (чотири тисячі чотириста чотири гривні 74 коп.), що є заборгованістю з відшкодування витрат з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01 січня по 31 серпня 2011 року по пенсіонерам - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
В іншій частині позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 27 травня 2014 року.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя О.О. Кравець
суддя Л.П.Шеметенко