Справа: № 2-а-9651/11 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
26 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 05.08.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату соціальних виплат,
У червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановивши її розмір на рівні 50% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період 6 місяців.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 05.08.2011 року позов задоволено, визнанні протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком з 08.12.2010 року.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щомісячної компенсації в разі втрати годувальника у розмірі, встановленому ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів частково погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачка є дружиною померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на щомісячну компенсацію за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був зазначити дату, до якої необхідно проводити такий перерахунок, виходячи з наступних підстав.
Так, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
На реалізацію наведеного положення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 прийнята Постанова № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою установлено, що щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, не може бути нижчою від 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідному розмірі з 23.07.2011 року-дати набрання наведеною постановою уряду законної сили.
Таким чином, правові підстави для здійснення перерахунку щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи та її виплати позивачу відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 23.07.2011 року відсутні.
За таких обставин, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок компенсації та її виплату позивачу відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають задоволенню по 22.07.2011 року.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 05.08.2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області щодо невиплати ОСОБА_2 щомісячної компенсації в разі втрати годувальника у розмірах, визначених ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у період з 08.12.2010 року по 22.07.2011 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної компенсації в разі втрати годувальника у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 08.12.2010 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплачених коштів.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.В. Епель
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Епель О.В.
ОСОБА_3