04 червня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/1909/14
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Скадовської міжрайонної державної фінансової інспекції про визнання нечинними розділів 6,8,9,10 акту перевірки та скасування протоколу про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Скадовської міжрайонної державної фінансової інспекції в якому просить визнати частково нечинним акт перевірки та скасувати протокол про адміністративне правопорушення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, звернувшись до відповідача з вимогою про визнання нечинними розділів 6,8,9,10 акту перевірки від 02.04.2014 р. №46-46/31, фактично оскаржує у такий спосіб зміст зазначеного акту.
Стосовно даної позовної вимоги слід звернути увагу позивача на наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Статтею 5 вищевказаного Закону перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органом державного фінансового контролю на всіх стадіях державних закупівель.
Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, серед інших, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, які, відповідно до ст. 15 цього ж Закону є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
З наведеного вбачається, що акт перевірки є письмовим документом, який фіксує виявлені державними фінансовими інспекторами факти порушення законодавства суб'єктом господарювання, а обов'язковим для виконання рішенням державної фінансової інспекції, є, відповідно, вимога державної фінансової інспекції про усунення порушень.
Юрисдикція адміністративних суддів згідно із частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Слід відмітити, що нормативно-правовий акт - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених у часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. А правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Таким чином, враховуючи, що оспорюваний акт перевірки лише фіксує факт правопорушення та не є актом індивідуальної дії у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, оскільки не є обов'язковим до виконання і таким, що не породжує юридичних наслідків для позивача, то самі по собі позовні вимоги в частині визнання нечинними розділів 6,8,9,10 акту перевірки від 02.04.2014 р. №46-46/31 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Правову оцінку цьому акту повинен надавати суд під час розгляду спору щодо оскарження вимоги органу державного фінансового контролю, прийнятої на підставі такого акту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки позовні вимоги про визнання нечинними розділів 6,8,9,10 акту перевірки не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, то в цій частині у відкритті провадження у даній адміністративній справі слід відмовити.
Керуючись ч.1 ст.109 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Скадовської міжрайонної державної фінансової інспекції в частині позовних вимог про визнання нечинними розділів 6,8,9,10 акту перевірки від 02.04.2014 р. №46-46/31.
Повернути позивачу сплачений судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп., згідно квитанції №62 від 30.05.2014 р.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.
кат. 5.5