Провадження № 666/8696/13-к
Іменем України
27 травня 2014 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження №12013230030003497 від 17.07.2013 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, українця, громадянина України, розлученого, офіційно не працюючого, освіта середня спеціальна (зварювальник), має неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України,-
ОСОБА_6 17.07.2013 близько 14.30 годин, маючи водійське посвідчення НОМЕР_1 від 21.03.2007 та реєстраційні документи на транспортний засіб, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , грубо порушуючи вимоги п.п.2.3 б), 2.10 а), б), в), г), ґ), д), е), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, при здійсненні руху по вул.Польовій в с.Кіндійка м.Херсона, не обрав безпечну дистанцію, внаслідок чого, здійснив виїзд на ліве узбіччя через зустрічну смугу руху, де здійснив наїзд на пішохода - потерпілу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалась у попутньому йому напрямку.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід - ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №1357 від 20.08.2013 року, проведеної в ХОБ СМЕ, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 2-го ребра зліва, струс головного мозку, крововиливи в м'які тканини обличчя, садна обличчя, правої верхньої кінцівки, синці обличчя, правої верхньої кінцівки, внутрішньом'язовий крововилив (гематома) правого стегна, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я та утворилися внаслідок наїзду транспортного засобу.
Вказані наслідки знаходяться у причинному зв'язку з грубим порушенням зі сторони водія ОСОБА_6 вимог п.2.3 б) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.10 а) б) в) г) ґ) д) е) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г», відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; п. 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Крім того, 17.07.2013 року близько 14.30 години після скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 , переслідуючи прямий умисел, направлений на неповагу до права людини на життя і безпеку, нехтування моральними і правовими нормами, що зобов'язують надавати допомогу людям, які перебувають у небезпечному для життя стані, поставивши потерпілу в небезпечний для життя стан, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своєї бездіяльності, зник на своєму транспортному засобі «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2 у невідомому напрямку, завідомо залишив на проїжджій частині без допомоги потерпілу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала у небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок старості (59 років) та іншого безпорадного стану, обумовленого тимчасовою втратою свідомості, та фізично не могла виправити ситуацію, в якій вона опинилась.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та при цьому пояснив, що він дійсно 17.07.2013 року о 14-30 годині їхав на автомобілі ВАЗ 2101 по вул.Польовій в с.Кіндійка м.Херсона, та не обрав безпечну дистанцію, внаслідок чого, здійснив виїзд на ліве узбіччя через зустрічну смугу руху, де здійснив наїзд на пішохода - потерпілу ОСОБА_4 , яка рухалась у попутньому йому напрямку. Після чого злякався та зник, залишивши потерпілу на проїжджій частині. Цивільні позови прокурора та потерпілої визнав в повному обсязі.
Потерпіла та її представник в судовому засіданні підтримали обвинувачення, та цивільний позов у повному обсязі, та при призначенні покарання ОСОБА_6 покладалась на розсуд суду.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, дії ОСОБА_6 , суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження; та за ч.1 ст.135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через старість та іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання - судом не встановлено.
Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує те, що він на обліку в наркологічному диспансері, та в психоневрологічному диспансері на обліку не перебуває, характеризується позитивно.
В судовому засіданні ОСОБА_6 заявив клопотання про застосування до обвинуваченого амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, повністю визнає свою вину, та має неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення його від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», з наслідками застосування амністії ознайомлений.
Потерпіла та її захисник в судовому засіданні також не заперечували проти застосування до ОСОБА_6 Закону України «Про амністію» та звільнення його від відповідальності.
Як встановлено ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).
Відповідно до ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
З матеріалів кримінального провадження: свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане Міським відділом РАЦС Херсонського обласного РУЮ 22 червня 2004 року, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 записаний батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в Книзі записів актів громадянського стану про народження 22 червня 2004 року зроблено відповідний запис №368. Крім цього ОСОБА_6 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 17 липня 2013 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014 року) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому, цивільні позови прокурора та потерпілої визнає в повному обсязі.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_6 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_6 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії не звільняє його від обов'язку відшкодувати потерпілій заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, а також те, що у разі застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.
Цивільний позов заявлений прокурором Дніпровського району м.Херсона в інтересах держави в особі Херсонської обласної клінічної лікарні про стягнення з ОСОБА_6 коштів, витрачених на лікування в сумі 3058,20 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної, моральної шкоди, заподіяної вчиненням злочину та сплачений судовий збір підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: з ОСОБА_6 на користь потерпілої підлягає стягненню моральна шкода - 20000,00 гривень, матеріальна шкода - 3439,08 гривень, та сплачений нею судовий збір - 200,00 гривень.
Під час проведення досудового розслідування проводились експертизи, витрати за проведення яких підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави.
Керуючись ст.ст.85,86 КК України, ст.3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 349,368,370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, за якими призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.286 КК України - у виді 1 (Одного) року обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк - 2 (Два) роки;
- за ч.1 ст.135 КК України - у виді 2 (Двох) років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 (Двох) років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк - 2 (Два) роки.
На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засудженого ОСОБА_6 повністю звільнити від відбування основного та додаткового покарання.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення Комунальною установою «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради судово-медичної експертизи від 26.08.2013 року №1357 у сумі 110,70 гривень (а.с.34 к.п.).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області автотехнічної експертизи від 16.09.2013 року №2416 у сумі 391,20 гривень (а.с.39 к.п.).
Речовий доказ по справі:
- транспортний засіб ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 - вважати повернутим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44 к.п.).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 - задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 3439,08 гривень, моральну шкоду у сумі 20000,00 гривень, понесені судові витрати у сумі 200,00 гривень.
Цивільний позов Прокурора Дніпровського району м.Херсона в інтересах держави в особі Херсонської обласної клінічної лікарні - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь Херсонської обласної клінічної лікарні кошти у сумі 3058,20 гривень, витрачені на лікування ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд м.Херсона протягом 30 днів з дня його оголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1