Справа № 502/2756/13-к
04.06.2014 року м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 представника потерпілих ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , адвоката обвинуваченого ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія, кримінальне провадження за звинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, освіта неповна вища, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, офіційно не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -
13.07.2013 року, приблизно о 09.50 годині, у світлий час доби, на 34 км. + 750 м. автодороги «Спаське-Вилкове», водій Сільський ОСОБА_10 , допустив порушення вимог п. 2.3. п.п. «б»; п.12.1; п. 13.1; п. 13.3 «Правил дорожнього руху України»:
- п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: п.п. б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
- п. 13.1. «Водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;
- п. 13.3. «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду, необхідно дотримуватись безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».
Порушення виразилось в тому, що ОСОБА_8 у вказаний день та час, керуючи технічно справним автомобілем «Мазда 626», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по правій смузі проїжджої частини автодороги «Спаське-Вилкове», на якій організовано двосторонній рух, по одній смузі в кожному напрямку, з боку м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області в напрямку с. Спаське, Татарбунарського району, Одеської області, будучі не уважним та не слідкуючи за дорожньою обстановкою, маючи реальну можливість її об'єктивно оцінювати, рухаючись по закругленій частині дороги, не обрав безпечну швидкість руху, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, виїхав на зустрічну смугу руху та, не витримавши безпечного бокового інтервалу між транспортними засобами, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2106», р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_11 , і який рухався по своїй смузі руху, у напрямку зустрічному автомобілю під керуванням ОСОБА_8 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій та пасажири автомобіля «ВАЗ-2106», р.н. НОМЕР_2 , отримали наступні тілесні ушкодження:
- водій ОСОБА_11 отримав, згідно висновку судово-медичної експертизи № 76 від 13.08.2013 року, тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя: закриту тупу травму грудини та живота, у вигляді травматичних розривів навколо - сердечної сумки і передньої стінки правого шлуночка серця із кровотечею, розриви дуги аорти, селезінки. Від шоку, внаслідок отримання вказаних тяжких тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, приблизно о 10.00 годині 13.07.2013 року настала його смерть;
- пасажир ОСОБА_4 отримала згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2437 від 20.08.2013 року тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закритий внутрішньо-суглобовий перелом голівки лівої плечової кістки зі зміщенням периферичного відділу плечової кістки всередину та уверх, синця лівого плеча та двох синців лівої голені;
- пасажир ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2464 від 15.08.2013 року отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закриту травму грудної клітини у вигляді осколкового перелому лівої ключиці зі зміщенням кісткових уламків; закриті переломи поперечних відростків четвертого, п'ятого поперекових хребців зліва, синці тулубу та правого стегна;
- пасажир ОСОБА_12 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2462 від 12.08.2013 року отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закритий багато-осколковий внутрішньо-суглобний перелом променевої кістки лівого передпліччя в нижній третині зі зміщенням кісткових відламків, закритий перелом ліктьової кістки лівого передпліччя в нижній третині з кутовим зміщенням кісткових відламків, синці області лівого колінного суглоба, забиті рани лівої стопи.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що має водійський стаж з 2008 року.
13.07.2013 року, приблизно о 09.50 годині, він, керуючи автомобілем «Мазда 626», р.н. НОМЕР_1 , рухався по автодорозі «Спаське-Вилкове», з боку м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області в напрямку с. Спаське, Татарбунарського району, Одеської області зі швидкістю приблизно 50-60 кілометрів на годину. Під'їжджаючи до тривалого повороту вправо відносно свого напрямку руху, він побачив як з-за повороту в його напрямку на великій швидкості виїхало авто темного кольору, яке рухалось по середині дороги, у зв'язку з чим він був вимушений виконати маневр ухилення праворуч. Роз'їхавшись із зустрічною автівкою та в'їжджаючи у поворот, він почав виконувати маневр ліворуч, для того, щоб безпечно проїхати вказану ділянку автодороги. В цей час він побачив, що назустріч, по своїй смузі руху до нього наближається автомобіль «ВАЗ-2106», зеленого кольору. Оскільки його автомобіль знаходився вже практично на зустрічній смузі, зрозумівши, що не встигає повернутись на свою смугу, намагаючись уникнути зіткнення з зустрічним авто, він, не гальмуючи, скерував автомобіль ліворуч, намагаючись виїхати на узбіччя зустрічної смуги руху та таким чином виконати маневр роз'їзду з зустрічним авто. У цей час відбулось практично лобове зіткнення його автомобіля та зустрічного авто. Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ-2106» розвернуло поперек смуги, а його автівку винесло у поле. Вийшовши з машини, він підбіг до автомобіля «ВАЗ-2106» та став допомагати потерпілим залишити салон постраждалого авто. Через деякий час приїхала швидка медична допомога та працівники ДАЇ. Водій автомобіля «ВАЗ-2106» загинув під час зіткнення автомобілів, а інших потерпілих увезли на швидкій. Через декілька днів після ДТП, він намагався зустрітись з дружиною загиблого водія та обговорити питання надання матеріальної допомоги постраждалим, однак потерпіла сказала, щоб усі питання він вирішував з її братом. Під час зустрічі з братом ОСОБА_4 , останній став вимагати, щоб він терміново виплатив його сестрі 100000 гривень, інакше ніяких розмов не буде. Оскільки в нього була відсутня така велика сума грошей, він більше не намагався вирішити з потерпілими питання надання матеріальної допомоги.
Позов прокурора він визнає у повному обсязі та проти стягнення судових витрат, пов'язаних з проведенням експертиз, не заперечує.
Позов ОСОБА_4 про стягнення з нього на користь потерпілої матеріальних збитків, які складаються з 12892 гривні 35 копійок витрат на поховання, 1114 гривень 60 копійок витрат на її лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу, а також 50000 гривень моральної шкоди визнає у повному обсязі. В частині стягнення 28000 гривень вартості автомобіля «ВАЗ-2106» позов не визнає, оскільки ОСОБА_4 не є власницею вказаного автомобіля та відповідно не має права ставити питання про стягнення саме на її користь компенсації збитків завданих вказаному автомобілю.
Позов ОСОБА_5 про стягнення з нього на користь потерпілої 150000 гривень моральної шкоди визнає частково в сумі 50000 гривень.
Позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення на її користь 2682 гривень 60 копійок витрат на лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу визнає повністю. В частині стягнення 50000 гривень моральної шкоди позов визнає частково, в сумі 20000 гривень.
Позов потерпілої ОСОБА_12 про стягнення з нього на користь потерпілої 3650 гривень витрат на лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу визнає повністю. В частині стягнення 150000 гривень моральної шкоди позов визнає частково, в сумі 20000 гривень.
Часткове визнання позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 про стягнення моральної шкоди обумовлено його важким матеріальним становищем, так як він ніде офіційно не працює, повинен утримувати малолітню доньку, 2013 року народження, та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, а також необхідністю відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду завдану іншим потерпілим.
Окрім повного визнання ОСОБА_8 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вина повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що 15.10.2010 року її чоловік - ОСОБА_11 , за 28000 гривень (3500 доларів США), за генеральною довіреністю придбав автомобіль «ВАЗ-2106», р.н. НОМЕР_2 . Цією ж генеральною довіреністю керувати та розпоряджатись автомобілем уповноважений також ОСОБА_13 , який є її родичем. 13.07.2013 року, приблизно о 09.00 годині, вона разом з чоловіком, ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на своєму автомобілі поїхали у м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області. Чоловік був за кермом, ОСОБА_14 сидів на передньому пасажирському сидінні, а вона, разом з племінницею та її донькою, на задньому сидінні автомобіля. Автомобіль рухався по автодорозі «Спаське-Вилкове», в сторону м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області, зі швидкістю приблизно 50-60 кілометрів на годину. На 34 км. вказаної автодороги, приблизно за 50 метрів до повороту ліворуч, вона побачила, як їм на зустріч на великій швидкості виїхав автомобіль, який рухався по їхній смузі руху. Через декілька секунд автомобілі зіткнулись, і вона на деякий час втратила свідомість. Як її витягували з автомобіля не пам'ятає, оскільки знаходилась у шоковому стані. Прийшовши у себе, вона побачила, що її чоловік мертвий лежить на узбіччі дороги. ОСОБА_8 пояснив, що ДТП сталася внаслідок того, що він об'їжджав ями на дорозі. Після цього приїхала швидка та працівники ДАЇ. На її думку, ОСОБА_8 був у стані алкогольного або якогось іншого сп'яніння, що і призвело до ДТП. У день похорон чоловіка до неї приїхав ОСОБА_8 , для того щоб вирішити питання про надання матеріальної допомоги, однак, оскільки вона знаходилась у шоковому стані, запропонувала обвинуваченому вирішувати ці питання з її братом. Через декілька днів ОСОБА_8 зустрівся з її братом, та вони не досягли згоди по питанню компенсації завданої шкоди. У подальшому вона неодноразово зверталась до обвинуваченого з вимогою компенсувати витрати на поховання чоловіка та на її лікування, а також відремонтувати автомобіль, однак останній до теперішнього часу ніякої матеріальної допомоги не надав. Протиправними діями ОСОБА_8 їй було завдано матеріальних збитків, які складаються з 12892 гривні 35 копійок витрат на поховання загиблого чоловіка, 1114 гривень 60 копійок витрат на її лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу. Також до матеріальних збитків входить 28000 гривень вартості пошкодженого автомобіля «ВАЗ-2106», який до теперішнього часу знаходиться на штрафному майданчику Кілійського РВ. Крім цього винними протиправними діями ОСОБА_8 їй було завдано моральну шкоду, яка складається з моральних страждань від втрати чоловіка, фізичного болю під час лікування після ДТП, хвилювання від того, що гроші, які витрачаються на лікування, могли б бути витрачені на потреби родини, а особа винна у цьому не вжила жодних заходів, направлених на хоча б часткове відшкодування завданих збитків. Достатньою сумою компенсації моральної шкоди вважає 50000 гривень. На підставі викладеного просить задовольнити її цивільний позов у повному обсязі;
- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в частині обставин ДТП дала пояснення аналогічні поясненням потерпілої ОСОБА_4 . Також потерпіла пояснила, що винними протиправними діями ОСОБА_8 їй було завдано матеріальних збитків, які складаються з 2682 гривень 60 копійок витрат на лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу. Окрім цього їй було завдано моральну шкоду, яка складається з моральних страждань, фізичного болю, який вона відчувала під час лікування, а також хвилювання від того, що гроші, які витрачаються на лікування, могли б бути витрачені на потреби родини, а особа винна у цьому не вжила жодних заходів, направлених на хоча б часткове відшкодування завданих збитків. Достатньою сумою компенсації моральної шкоди вважає 50000 гривень. На підставі викладеного просить задовольнити її цивільний позов у повному обсязі;
- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила, що 13.07.2013 року зранку, її батьки, разом з іншими родичами, на автомобілі поїхали до м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області. Приблизно о 10.00 годині, їй на мобільний телефон зателефонував хтось з родичів, хто саме вона не пам'ятає, та повідомив що внаслідок ДТП батько загинув, а інші члени родини отримали різні тілесні ушкодження. У подальшому їй стало відомо, що ДТП сталася з вини ОСОБА_8 . Діями ОСОБА_8 їй було завдано моральну шкоду, яка виразилась у втраті близької людини - батька та нервуванні, пов'язаному з відсутністю коштів на ремонт автомобіля «ВАЗ-2106», а людина винна у цьому не вжила жодних заходів для відшкодування цих збитків хоча б частково у добровільному порядку. Достатньою сумою компенсації моральної шкоди вважає 150000 гривень та просить задовольнити її цивільний позов у повному обсязі;
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.07.2013 року, про реєстрацію кримінального провадження № 12013170110002403 про скоєння ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України /а.к.п. 155/;
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події з план схемою від 13.07.20013 року /а.к.п. 156-163/, протоколом огляду автомобіля «ВАЗ-2106», р.н. НОМЕР_2 від 13.07.2013 року /а.к.п. 164-168/, протоколом огляду автомобіля «Мазда», р.н. НОМЕР_1 від 13.07.2013 року /а.к.п. 169-173/ та фото таблицею до них, на яких відображена дорожня обстановка, місцеположення автомобілів та їх технічний стан після ДТП;
- висновком судово-медичної експертизи № 76 від 13.08.2013 року, згідно з яким у ОСОБА_11 виявлені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя: закрита тупа травма грудини та живота, у вигляді травматичних розривів навколо - сердечної сумки і передньої стінки правого шлуночка серця із кровотечею, розриви дуги аорти, селезінки. Смерть ОСОБА_11 настала від шоку, внаслідок отримання вказаних тяжких тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, приблизно о 10.00 годині 13.07.2013 року. Виявлені тілесні ушкодження відповідають для водія, який отримав пошкодження від контакту з деталями салону автомобіля та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті /а.к.п. 181-183/;
- висновком судово-медичної експертизи № 2437 від 20.08.2013 року, згідно з яким у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закритий внутрішньо-суглобовий перелом голівки лівої плечової кістки зі зміщенням периферичного відділу плечової кістки всередину та уверх, синця лівого плеча та двох синців лівої голені. Виявлені ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля що рухався, під час зіткнення транспортних засобів 13.07.2013 року /а.к.п. 184-188/;
- висновком судово-медичної експертизи № 2464 від 15.08.2013 року, згідно з яким у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закрита травма грудної клітини у вигляді осколкового перелому лівої ключиці зі зміщенням кісткових уламків; закриті переломи поперечних відростків четвертого, п'ятого поперекових хребців зліва, синці тулубу та правого стегна. Виявлені ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля що рухався, під час зіткнення транспортних засобів 13.07.2013 року /а.к.п. 189-192/;
- висновком судово-медичної експертизи № 2462 від 12.08.2013 року, згідно з яким у ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закритий багато-осколковий внутрішньо-суглобний перелом променевої кістки лівого передпліччя в нижній третині зі зміщенням кісткових відламків, закритий перелом ліктьової кістки лівого передпліччя в нижній третині з кутовим зміщенням кісткових відламків, синці області лівого колінного суглоба, забиті рани лівої стопи. Виявлені ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля що рухався, під час зіткнення транспортних засобів 13.07.2013 року /а.к.п. 193-196/;
- висновком № 4042/4043 судової транспортно-трасологічної експертизи від 21.08.2013 року, згідно з яким первинний контакт мав місце передньою частиною автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 з передньою правою частиною автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_2 , кут між подовжніми осями транспортних засобів у момент первинного контакту склав близько 180' відлічується в плані проти ходу годинникової стрілки від подовжньої осі автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_2 до подовжньої осі автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 . Визначити швидкість руху автомобілів «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 та ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_2 перед ДТП в умовах події не представляється можливим /а.к.п. 197-204/;
- висновком № 4045 судової автотехнічної експертизи від 19.08.2013 року, згідно з яким ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_2 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої йому ефективністю. При цьому в цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем /а.к.п. 207-209/;
- висновком № 4044 судової автотехнічної експертизи від 19.08.2013 року, згідно з яким ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої йому ефективністю. При цьому в цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем /а.к.п. 211-213/;
- висновком № 5180 судової автотехнічної експертизи від 19.08.2013 року, згідно з яким показання водія автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 про обставини зіткнення автомобілів, являються технічно неспроможними. Дії водія автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 регламентувались вимогами дорожньої розмітки 1.1 та п.п. 12.1, 13.3 «Правил дорожнього руху». Шляхом виконання вимог вищевказаних пунктів «Правил дорожнього руху», водій автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 в умовах події мав в розпорядженні технічну можливість запобігти виїзду на зустрічну смугу, і тим самим запобігти зіткнення з автомобілем ВАЗ. Виїзд автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 на смугу зустрічного напрямку руху, з технічної точки зору обумовив водієві автомобілю ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_2 виникнення аварійної ситуації, в якій розгляд належних дій цього водія щодо запобігання ДТП і тим більш можливість запобігання ДТП безпредметно. З технічної точки зору дії водія автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 які не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.1 та п.п. 12.1, 13.3 «Правил дорожнього руху», явились причиною дорожньо-транспортної пригоди /а.к.п. 215-217/;
- протоколом огляду від 29.07.2013 року та постановою від 14.07.2013 року, про залучення автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ- 2106» р.н. НОМЕР_2 до матеріалів кримінального провадження, в якості речових доказів, а також вимогами про повернення вказаних автомобілів власникам /а.к.п. 219-222/.
Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування та досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведена, оскільки беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для підтвердження вини обвинуваченого.
З огляду на наведене суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд враховує:
- наявність обставин, які у відповідності до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;
- відсутність обставин, які у відповідності до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання.
Крім того, суд враховує, ступінь тяжкості та громадську небезпеку скоєного кримінального правопорушення, данні, що характеризують особу обвинуваченого, його сімейний стан та ставлення до скоєного, відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, а також незворотність наслідків скоєного кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, незважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_8 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами у межах санкції інкримінованої статті, оскільки його виправлення і перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства.
28.05.2014 року на адресу суду надійшла письмова заява обвинуваченого та його адвоката, згідно з якою вони просять суд при винесенні вироку по даному кримінальному провадженню звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного судом основного та додаткового покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
У судовому засіданні 02.06.2014 року обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 заяву підтримали та просять її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 , потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та представник потерпілих ОСОБА_7 проти задоволення заяви не заперечують.
У відповідності до ст. ст. 85-86 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується Законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08.04.2014 року з наступними змінами, внесеними згідно із Законом № 1246- VII від 06.05.2014 року.
Згідно з п. «в» ст. 1 Закон України «Про амністію у 2014 році», звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону можуть бути звільнені від відбування як основного так і додаткового покарання, призначеного судом.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має доньку ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і батьківських прав не позбавлений, 13.07.2013 року вчинив злочин з необережності і вказаний злочин у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів і обставини перелічені у ст. 8 Закону України « Про амністію у 2014 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», які перешкоджають застосуванню до обвинуваченого амністії - відсутні.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, а ОСОБА_8 підлягає звільненню від відбування призначеного йому основного та додаткового покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».
Вирішуючи цивільні позови потерпілих, суд враховує заяву потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_12 /а.к.п. 76/, яка у зв'язку зі станом здоров'я не змогла прибути у судове засідання, однак свій цивільний позов підтримала у повному обсязі, та письмові пояснення з додатками, надані суду 30.05.2014 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача - Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» /а.к.п. 129-144/.
При вирішенні цивільних позовів прокурора та потерпілих про стягнення з ОСОБА_8 матеріальних збитків та моральної шкоди, суд керується наступними нормами діючого законодавства:
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, зазнаних позивачем та інших обставин.
У відповідності до статті 1187 ЦК України (відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки), джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Цивільний позов прокурора в інтересах КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» про стягнення з ОСОБА_8 8614 гривень витрат пов'язаних з лікуванням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , у зв'язку з їх підтвердженням відповідними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та визнанням його обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Цивільний позов ОСОБА_4 в частині стягнення на її користь з ОСОБА_8 матеріальних збитків, які складаються з 12892 гривні 35 копійок витрат на поховання загиблого чоловіка, 1114 гривень 60 копійок витрат на лікування, 1000 гривень витрат на правову допомогу та 50000 гривень моральної шкоди, у зв'язку з їх підтвердженням відповідними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та визнанням його обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.
В частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої у якості компенсації матеріальних збитків, вартості пошкодженого автомобіля «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_2 в розмірі 28000 гривень, позов задоволенню не підлягає з наступних підстав. В судовому засіданні достовірно встановлено, що у відповідності до свідоцтва про реєстрацію автомобіля «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_2 його власником є ОСОБА_16 /а.к.п. 225/. Згідно з нотаріально посвідченою довіреністю від 15.11.2010 року ОСОБА_17 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_16 , уповноважив ОСОБА_13 та ОСОБА_11 експлуатувати і розпоряджатись автомобілем «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_2 /а.к.п. 227/. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не є особою, яка у відповідності до вимог діючого законодавства має право вимагати компенсацію таких збитків.
Цивільний позов ОСОБА_6 в частині стягнення на її користь з ОСОБА_8 матеріальних збитків, які складаються з 2682 гривень 60 копійок витрат на лікування, 1000 гривень витрат на правову допомогу, у зв'язку з їх підтвердженням відповідними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та визнанням його обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд вважає доведеним факт спричинення діянням обвинуваченого фізичного болю та значних душевних страждань позивачці, та той факт, що моральну шкоду заподіяно злочином. З іншого боку, суд також враховує необережну форму провини, майновий і сімейний стан ОСОБА_8 , у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, на суму 20000 гривень, і саме ця сума, на думку суду буде достатньою для відшкодування обвинуваченим спричинених потерпілій моральних страждань.
Цивільний позов ОСОБА_12 в частині стягнення на її користь з ОСОБА_8 матеріальних збитків, які складаються з 3650 гривень витрат на лікування, 1000 гривень витрат на правову допомогу, у зв'язку з їх підтвердженням відповідними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та визнанням його обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд вважає доведеним факт спричинення діянням обвинуваченого фізичного болю та значних душевних страждань позивачці, та той факт, що моральну шкоду заподіяно злочином. З іншого боку, суд також враховує необережну форму провини, майновий і сімейний стан ОСОБА_8 , у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, на суму 20000 гривень, і саме ця сума, на думку суду, буде достатньою для відшкодування обвинуваченим спричинених потерпілій моральних страждань.
Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_8 150000 гривень моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Суд вважає доведеним спричинення діянням обвинуваченого значного душевного болю потерпілій, якій було викликано втратою батька, і що вказана втрата є безповоротною, і ту обставину, що шкоду заподіяно злочином. З іншого боку, суд також враховує необережну форму провини, майновий і сімейний стан ОСОБА_8 , у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, на суму 50000 гривень, і саме ця сума, на думку суду, буде достатньою для відшкодування обвинуваченим спричинених потерпілій моральних страждань.
Судові витрати в розмірі 1860 гривень 80 копійок пов'язанні з залученням експертів та проведенням експертиз у відповідності до положень ч. 2 ст. 122 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_8 .
Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід на час винесення вироку ОСОБА_8 не обрано.
Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Застосувати до ОСОБА_8 дію п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році» та звільнити його від відбування основного та додаткового покарання призначеного судом.
Позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» (м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, № 26, р/р 35425002003568, код ЄДРПОУ 01998526, МФО 828011 ГУДКУ в Одеській області) 8614 гривень.
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , 15006 гривень 95 копійок матеріальних збитків та 50000 гривень моральної шкоди.
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , 50000 гривень моральної шкоди.
Позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , 2682 гривні 60 копійок матеріальних збитків та 20000 гривень моральної шкоди.
Позов ОСОБА_12 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_7 , 3650 гривень матеріальних збитків та 20000 гривень моральної шкоди.
Речовий доказ - автомобіль «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_2 /а.к.п. 221/ - повернути власнику.
Речовий доказ - автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_1 /а.к.п. 222/ - вважати повернутим власнику.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області (розрахунковий рахунок 31250272210015 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 25574222, призначення платежу за експертизу ФО2 КПК 1001050) - судові витрати в розмірі 1860 гривень 80 копійок.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1 .