Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 травня 2014 р. Справа № 805/3706/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Управління Пенсійного
фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області
до відповідача Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного
управління юстиції
третя особа ОСОБА_2
про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії
Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності щодо виконання рішення від 22.04.2013 року № 1052 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_2 в сумі 170 грн., зобов'язання провести відповідну перевірку майнового стану боржника за місцем проживання та здійснення господарської діяльності, у разі наявності майна накласти арешт на майно боржника у межах суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій з виконання рішення від 22.04.2013 року № 1052 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_2 в сумі 170 грн., зобов'язання вжити дієві заходи з примусового виконання рішення від 22.04.2013 року № 1052 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_2 в сумі 170 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем під час знаходження у нього на виконанні виконавчого провадження про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області штрафу в розмірі 170 грн., не вжиті передбачені законом заходи примусового виконання виконавчих документів, що призвело до порушення інтересів держави в особі Пенсійного фонду України.
Зазначає, що на державного виконавця покладений обов'язок вжити заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії.
Вважає, що зазначене виконавче провадження не закінчене на теперішній час через те, що державним виконавцем не встановлений майновий стан боржника, не здійснений вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності та вилучення готівки, не направлена позовна заява до суду щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Враховуючи наведене, вважає, що відповідач своєю бездіяльністю порушує норму закону та просить зобов'язати його вчинити необхідні дії з метою повного та фактичного виконання виконавчих документів.
20.05.2014 року позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати протиправними дії щодо невиконання рішення від 22.04.2013 року № 1052 про застосування до СПД ОСОБА_2 штрафних санкцій в сумі 170 грн. протягом шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження.
В запереченнях на позовну заяві відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що на виконанні в ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області заборгованості у розмірі 170 грн. та в межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем здійснювались усі передбачені чинним законодавством заходи примусового виконання виконавчих документів.
Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач надав заяву про розгляд справи без участі його представника.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд встановив.
15.07.2013 року ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження 38849746 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області заборгованості в сумі 170 грн. на підставі рішення від 22.04.2013 року № 1052 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_2 в сумі 170 грн. (а.с. 11).
17.03.2014 року фахівець ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції ознайомився з матеріалами виконавчого провадження 38849746, за результатами якого складений протокол ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у Державній виконавчій службі (а.с.16).
Як вбачається з зазначеного протоколу, на час ознайомлення ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції заходи по примусовому виконанню рішення від 22.04.2013 року № 1052 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_2 в сумі 170 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області вживав заходи по примусовому виконанню виконавчого документу, а саме, 17.01.2014 року надсилався запит до ВРЕР ДАІ, 17.01.2014 року - до Дерземаганства, 17.01.2014 року - боржнику надсилався виклик державного виконавця (а.с. 16).
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, 15.07.2013 року ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції відкрив виконавче провадження про стягнення з боржника - СПД ОСОБА_2 на користь УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі штрафу в розмірі 170 грн. (а.с. 11).
17.01.2014 року ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції направив на адресу боржника - ОСОБА_2 виклик державного виконавця (а.с. 12).
17.01.2014 року ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції в рамках вищезазначеного виконавчого провадження направив на адресу Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, ВРЕР м. Артемівська, Відділу Держземагенства в м. Артемівську запит державного виконавця (а.с. 13).
11.03.2014 року ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції в рамках цього ж виконавчого провадження виніс постанову про привід боржника - ОСОБА_2 та направив його до Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області (а.с. 14 - 15).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати дії щодо невиконання виконавчого провадження протягом шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
В розумінні ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктом 6 частини 2 зазначеної норми Закону визначено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець:
- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень, відповідно до якої заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, державним виконавцем з часу відкриття виконавчого провадження про стягнення з ФОП ОСОБА_2 боргу протягом шести місяців не вживались заходи по примусовому виконанню виконавчого документу позивача, а саме, виконавче провадження відкрите 15.07.2013 року, запити до Відділу реєстраційно-екземенаційної роботи, Держземагентсва, боржнику надіслані 17.01.2014 року.
Тобто, під час виконання виконавчих документів у спірних взаємовідносинах відповідачем здійснювались заходи щодо примусового виконання виконавчих документів, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», після спливу шестимісячного строку, встановленому частиною 2 статті 30 цього Закону, тому суд вважає позовну заяву про визнання протиправними дій щодо невиконання виконавчого документу у встановлений строк такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 2, ст. 7-15, ст. 71, ст. 72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, третя особа ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції щодо невиконання протягом шести місяців з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження заходів з примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області від 22.04.2013 року № 1052 про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансових санкцій в сумі 170 грн.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Давиденко Т.В.