29 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Пікуль А.А., Саліхова В.В.
при секретарі: Троц В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про зобов'язання здійснити регламентну виплату за рахунок фонду захисту потерпілих,
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/6836/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Бартащук Л.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про зобов'язання здійснити регламентну виплату за рахунок фонду захисту потерпілих.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати МТСБУ здійснити ОСОБА_2 регламентну виплату з фонду захисту потерпілих за страховим випадком, що стався 13 січня 2009 року у розмірі 24 490,00 грн. На думку апелянта, судом першої інстанції було неправильно застосовано положення пп. «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який прямо передбачає обов'язок МТСБУ здійснити регламентну виплату у разі недостатності коштів та майна страховика-учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом, та не ставить виконання такого обов'язку в залежність, від того, чи є потерпілий стороною у справі про банкрутство страховика. Також, зазначає, що наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов'язань підтверджується рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року, яке набрало законної сили 17 лютого 2010 року та постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 22 квітня 2010 року, винесеної старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.Є. у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Відтак, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність підстав для стягнення з МТСБУ на користь позивачки ОСОБА_2 регламентної виплати за страховим випадком, що стався 13 січня 2009 року.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.
Особисто ОСОБА_2 та представник МТСБУ в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень, ОСОБА_2 забезпечив явку в судове засідання свого уповноваженого представника, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважає за можливе слухати справу їх відсутності. При цьому колегією суддів відхилено як безпідставне клопотання представника відповідача Патрик Г.Г. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з її відпусткою, оскільки МТСБУ як юридична особа має певний штат робітників та повинно забезпечити явку свого представника до суду у разі необхідності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13 січня 2008 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_7, керуючи автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Костянтинівській при зміні напрямку руху, не впевнився, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «БМВ», д. н. з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, який належить ОСОБА_2, заподіявши технічних пошкоджень обом автомобілям, чим було порушено п. 10.1 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.41).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована у ЗАТ СК «Галактика» згідно полісу ВС/2505604 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31 травня 2008 року.
Відповідно до звіту № 0009 про оцінку автомобіля «БМВ 523», д. н. з. НОМЕР_2, виконаного ФОП ОСОБА_9, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «БМВ 523», д. н. з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає: 25 237,52 грн. (а.с.19-21).
05 березня 2009 року ОСОБА_8 звернувся до ЗАТ СК «Галактика» із заявою про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування (а.с.42).
26 березня 2009 року ЗАТ СК «Галактика» було складено страховий акт № ЦВ 0123/09, відповідно до якого воно зобов'язалося відшкодувати позивачці заподіяну ОСОБА_7 шкоду, яка за мінусом франшизи та з урахуванням вартості послуг евакуатора на перевезення автомобіля, склала 24 990,00 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року було стягнуто з ЗАТ «СК «Галактика» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 24 490 грн., пеню в розмірі 4 597 грн. 95 коп., судові витрати в розмірі 410,87 грн., а всього 29 498 грн. 82 коп., а також стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. (а.с.44-45).
На виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили 17 лютого 2010 року, 23 березня 2010 року було видано виконавчі листи (а.с.46).
22 квітня 2010 року старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Мороз Л.С. було винесено постанову про повернення виконавчого документа про стягнення з ЗАТ «СК «Галактика» на користь ОСОБА_2 29 498 грн. 82 коп. стягувачу на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.48).
01 жовтня 2012 року Господарським судом м. Києва було винесено постанову про визнання боржника ЗАТ «СК «Галактика» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (а.с.49-56).
У зв'язку із вищевикладеним, 15 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до МТСБУ із заявою про здійснення регламентної виплати з фонду захисту потерпілих на підставі положень ст. 35, пп. «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.7-11).
Листом від 06 листопада 2013 року №3/1-08/30836 МТСБУ відмовило позивачці у здійсненні регламентної виплати з фонду захисту потерпілих, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення даної виплати (а.с.12).
ОСОБА_2 порушила перед судом питання про зобов'язання МТСБУ здійснити їй регламентну виплату з фонду захисту потерпілих за страховим випадком, що стався 13 січня 2009 року об 12 год. 30 хв., у розмірі 24 490,00 грн. відповідно до пп. «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з п. 39.1, пп. 39.2.1. п. 39.2 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Одним із основних МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до пп. «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
При цьому, п. 20.3 ст. 20 Закону визначено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
Таким чином, відповідно до змісту пп. «ґ» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок МТСБУ по відшкодуванню шкоди за рахунок коштів фонду захисту потерпілих на умовах, визначених цим Законом, лише у разі його ліквідації.
Визнання страховика банкрутом не є достатньою підставою для здійснення МТСБУ регламентної виплати відповідно до положень вказаної норми.
Як було встановлено, постановою Господарського суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року ЗАТ «СК «Галактика» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.49-56). Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази ліквідації страховика, а також докази на підтвердження недостатності коштів та майна страховика-учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відтак, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
При цьому, судом також було враховано, що ЗАТ «СК «Галактика» не було передано до МТСБУ матеріалів щодо укладення ним договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до вимог п. 51.7 ст. 51 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ліквідаційний баланс ЗАТ «СК «Галактика» не затверджений.
Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: А.А. Пікуль
В.В. Саліхов