Рішення від 27.05.2014 по справі 22-ц/796/4385/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №759/5821/13 Головуючий у 1 інстанції Лопатюк Н.Г.

Апеляційне провадження №22-ц/796/4385/2014 Доповідач Антоненко Н.О.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача Антоненко Н.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.

за участю представників позивача Мізунського А.І., БіликаЛ.А.,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 3 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 3 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Універсал Банк» відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.2008 строком до 10.08.2025 між ОСОБА_6 та ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав 106000 швейцарських франків зі сплатою 9,95% річних за користування кредитом для придбання квартири. ОСОБА_6 зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язання боржника за кредитним договором між банком та ОСОБА_7 укладено договір поруки від 28.02.2008. Крім того 28.02.2008 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого позичальник ОСОБА_6 передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що з 10.02.2009 відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 31.10.2012 становила 117155,47 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ складає 1004373,80грн, з яких 114898,52грн - прострочена заборгованість по кредиту, 758461,21грн - сума дострокового стягнення кредиту, 125040,51грн - відсотки, 5973,58грн. - підвищені відсотки.

07.09.2010 банк надіслав боржнику та поручителю вимогу про сплату боргу, проте жодних дій на виконання умов кредитного договору ними не вжито.

Виходячи з того, що 11.02.2009 розпочався строк позовної давності щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості, а також що представник відповідача заперечував проти позову ПАТ «Універсал Банк» та просив у його задоволенні відмовити за пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції, вважаючи строк позовної давності пропущеним, у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2014 та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задовольнити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд безпідставно вважав пропущеним строк позовної давності, оскільки не врахував, що банк скористався своїм правом вимоги про дострокове повернення кредиту.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з огляду на таке.

Предметом спору у даній справі є звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на іпотечне майно.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

Правильно встановлено судом та підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором (ас14-16), що заборгованість ОСОБА_6 перед банком за період з 10.02.2009 станом на 30.10.2012 склала 117155,47 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ становить 1004373,80грн, з яких 114898,52грн - прострочена заборгованість по кредиту, 758461,21грн - сума дострокового стягнення кредиту, 125040,51грн - відсотки, 5973,58грн - підвищені відсотки. Зазначений доказ не заперечений відповідачами і не спростований у передбаченому ст.ст.10,60 ЦПК України порядку.

Відповідно до п.5.2.5 кредитного договору від 28.02.2008 сторонами погоджено, що банк має право достроково вимагати повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу і не усунення позичальником порушень протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором повідомлення на адресу позичальника з вимогою усунути порушення, при цьому терміном повернення кредиту таким що настав вважається 31-й календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що банк виконав вимогу та направив письмову вимогу про дострокове повернення кредитних коштів у повному обсязі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 07.09.2010 (ас28-30), 31-м календарним днем з цього часу є 08.10.2010. Враховуючи наведене, а також що з позовом до суду банк звернувся у квітні 2013 року, підстав вважати строк позовної давності пропущеним немає. Висновок суду першої інстанції у цій частині не грунтується на нормах матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону.

З огляду на викладене позовні вимоги банку про звернення наявної заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором за період з 10.02.2009 станом на 30.10.2012 в розмірі 1004373,80грн грунтуються на встановлених судом обставинах і вимогах закону.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення із зазначенням стислого змісту порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Вказані вимоги Закону позивачем дотримані. За таких обставин колегія приходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Враховуючи положення статті 39 Закону України «Про іпотеку» та роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.42 постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має містити дані про загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

За таких обставин та враховуючи, що на момент ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки неможливо чітко встановити ціну, за яку іпотечне майно буде продано з прилюдних торгів, відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів суми залишку заборгованості.

З огляду на викладене та виходячи з положень ст.309 ЦПК України оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог банку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,305,309,313, 316 ЦПК України, колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 3 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014-2008-458 від 28.02.2008 в розмірі 1004373,80грн (один мільйон чотири тисячі триста сімдесят три грн 80 коп.), з яких 114898,52грн - прострочена заборгованість по кредиту, 758461,21грн - сума дострокового стягнення кредиту, 125040,51грн - відсотки, 5973,58грн - підвищені відсотки, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому від вартості майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №759/5821/13 Головуючий у 1 інстанції Лопатюк Н.Г.

Апеляційне провадження №22-ц/796/4385/2014 Доповідач Антоненко Н.О.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

27 травня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача Антоненко Н.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.

за участю представників позивача Мізунського А.І., БіликаЛ.А.,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 3 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія, керуючись ст.ст.218,317 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 3 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014-2008-458 від 28.02.2008 в розмірі 1004373,80грн (один мільйон чотири тисячі триста сімдесят три грн 80 коп.), з яких 114898,52грн - прострочена заборгованість по кредиту, 758461,21грн - сума дострокового стягнення кредиту, 125040,51грн - відсотки, 5973,58грн - підвищені відсотки, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому від вартості майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна

Попередній документ
39007934
Наступний документ
39007936
Інформація про рішення:
№ рішення: 39007935
№ справи: 22-ц/796/4385/2014
Дата рішення: 27.05.2014
Дата публікації: 03.06.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу