Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1905/14-к
Номер провадження 1-кп/213/210/14
Іменем України
28 травня 2014 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
захисника: адвоката ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040740001570, за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перерослово Із,яславського р-ну Хмельницької обл, громадянина України, освіта професійно- технічна, одружений, неповнолітніх дітей не має, пенсіонера, працюючого слюсарем та охоронцем у СТ "Джерело", раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
в скоєнні злочину за ст. 122 ч.1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 09 вересня 2013 року приблизно о 10.30 годин знаходився біля свого гаражу № НОМЕР_1 гаражно- будівельного кооперативу «Восход» по вул. 50 років Жовтня в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. В цей час у нього виникла словесна сварка з сусідом по гаражу ОСОБА_5 , в процесі якої ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5 , який в той момент знаходився біля свого гаражу № НОМЕР_2 вищевказаного кооперативу і маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, умисно завдав один удар рукою, зжатою в кулак, в область носа ОСОБА_5 , в результаті чого останній схилився, а ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір наніс ОСОБА_5 близько 6 ударів рукою в область потилиці. Після чого ОСОБА_4 повернувся до себе в гараж, а ОСОБА_5 зайшов у приміщення свого гаражу. Однак через кілька хвилин ОСОБА_4 повернувся до ОСОБА_5 у гараж останнього, де продовжуючи свій злочинний намір наніс ОСОБА_5 принесеним з собою невстановленим предметом приблизно 4 удари в область грудної клітини та приблизно 4 удари ногою в область пахової ділянки. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця та саден живота, забоїв м'якої частини голови, переломів 8,9 ребер зліва по передньо-паховій лінії, що згідно висновку експерта за № 114 від 13 листопада 2013 року за своїм характером відносять до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою провину не визнав, зазначив, що 09.09.2013р. знаходився весь день у вказаному вище гаражі, погано себе почував, лежав. Двері в гараж були зачинені, він нікого не бачив, та ніхто не бачив його. Потерпілого у вказаний день не бачив, та не наносив йому тілесні ушкодження. Цивільний позов не визнав.
Вина обвинуваченого в інкремінованому йому злочині підтверджується показами потерпілого, який суду розповів про обставини вчинення ОСОБА_4 злочину так, як вони описані вище. Зазначив, що шкоду йому не відшкодовано, пробачення обвинувачений не просив. Просив задовольнити позов повністю.
Вина обвинуваченого також підтверджується показами свідків ОСОБА_8 , яка зазначила, що зі слів ОСОБА_5 все відбувалось так, як зазначено вище. Також підтверджується показами свідка ОСОБА_9 , який знаходився поряд з обвинуваченим та потерпілим в момент нанесення тілесних ушкоджень 09.09.2013р., і розповів про обставини злочину так, як вони описані вище, до моменту, коли обвинувачений повернувся до себе в гараж, а ОСОБА_5 зайшов у приміщення свого гаражу, оскільки після цього, він пішов з місця події.
Вина обвинуваченого підтверджується письмовими доказами:
Витягом з кримінального провадження №12013040740001570, відповідно до якого до ЄРДР внесені відомості, щодо даної події (а.п.1 том2). Висновком експерта №114 від 13.11.2013р, відповідно до якого ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця та саден живота, забоїв м'якої частини голови, переломів 8,9 ребер зліва по передньо-паховій лінії, що за своїм характером відносять до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (а.п. 20-21 том2). Довідкою від 19.10.2013р. №1454, відповідно до якої ОСОБА_5 знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні з 11.09.2013р. по 26.09.2013р. з діагнозом перелом 8-9 ребер зліва, забій лівої легені, забій і синець живота, забої м,яких тканин голови, шиї, живота (а.п. 22 том2). Протоколом одночасного допиту від 19.03.2014р., за яким допитувались одночасно ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , в ході якого було встановлено обставини події так, як вони описані вище (а.п. 31-32 том2). Протоколом огляду місця події від 08.04.2014р., за яким оглядався гараж № НОМЕР_2 в ГБК "Восход" в Інгулецькому районі, та встановлено місце скоєння злочину (а.п.35-39 том2). Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.04.2014р. за участю потерпілого, в ході якого потерпілий показав та розказав про обставини вчиненого відносно нього 09.09.2013р. злочину так, як вони описані вище (а.п. 40-43 том2). Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.04.2014р. за участю свідка ОСОБА_9 , в ході якого свідок показав та розказав про обставини вчиненого 09.09.2013р. злочину так, як вони описані вище, до моменту коли обвинувачений повернувся до себе в гараж, а ОСОБА_5 зайшов у приміщення свого гаражу, оскільки після цього, він пішов з місця події (а.п. 44-46 том2). Висновком експерта №23/114/13 від 08.04.2013р., відповідно до якого характер, локалізація та особливості ушкоджень не виключають можливості утворення їх за обставин та в спосіб, які продемонстровані потерпілим та свідком при слідчих експериментах (а.п.48 том2).
Інші матеріали кримінального провадження досудового розслідування не є доказами вини обвинуваченого, а є підтвердженням здійснення та дотримання досудовим слідством процесуальних вимог КПК України при розслідуванні даного злочину, та недопущення ними порушення прав учасників кримінального провадження.
Суд критично відноситься до невизнання вини обвинуваченим, та зазначення ним, що він не наносив тілесні ушкодження потерпілому, і 09.09.2013р. весь день був у гаражі, оскільки дані твердження не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, повністю спростовуються доказами обвинувачення. Суд вважає, що обвинувачений, надаючі такі покази бажав ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинене діяння.
Досліджені в сукупності всі здобуті у провадженні докази дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 122 ч.1 КК України за ознаками: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального Кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обговорюючи питання про міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що він скоїв злочин середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання та роботи. На обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, працює у СТ "Джерело" слюсарем та охоронцем, пенсіонер, освіта професійно - технічна, раніше не судимий. Має захворювання: ІБС постінфарктний кардіосклероз ГБ ІІ ст. 2 ст. Гіпертонія лівого шлунку. СН Іст.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання суд вважає вчинення злочину, щодо особи похилого віку. Відповідно до ст. 66 КК України суд вважає пом,якшуючою обставиною - стан здоров,я обвинуваченого, який переніс 2 інфаркта, ІБС постінфарктний кардіосклероз ГБ ІІ ст. 2 ст. Гіпертонія лівого шлунку. СН І ст.
Суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, та звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком, що буде відповідати обставинам справи, особі обвинуваченого, та буде сприяти його виправленню.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався, підстави для обрання - відсутні.
Щодо цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, суд вважає даний позов підлягає частковому задоволенню. Суд вважає, що в частині стягнення матеріальної шкоди позов повністю обгрунтований, та підтверджений наданими квитанціями (а.п. 27-30 том1). В частині заподіяння моральної шкоди суд вважає суму 20000 грн завищеною, необгрунтованою. Суд вважає, необхідним стягнути з ОСОБА_4 в якості відшкодування завданої моральної шкоди - 5000 грн., що буде відповідати обставинам справи, дійсним моральним стражданням потерпілого, та відповідати принципу сатисфакції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-377 КПК України суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину за ст. 122 ч.1 КК України, та призначити покарання у вигляді 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік.
На підставі ст. 76 п.2,3,4 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично проходити реєстрацію в органі кримінально-виконавчої інспекції.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди -855 (вісімсот п,ятдесят п,ять) грн. 68 коп., та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 (п,ять тисяч) грн.
Вирок може бути оскаржений в Дніпропетровський апеляційний суд через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 діб з дня його проголошення.
Копія вироку негайно вручається прокурору та засудженому.
Суддя ОСОБА_1