ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 травня 2014 року 08 год. 57 хв. № 826/3664/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(далі - відповідач, Департамент) з наступними вимогами: 1) визнати нечинним рішення Департаменту соціальної політики, оформлене листом від 03 лютого 2014 року № ОП/П-34; 2) зобов'язати Департамент соціальної політики надати ОСОБА_1 статус ліквідатора наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань).
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він був призваний Печерським районним військкоматом м. Києва та згодом направлений для проходження військової служби до Семипалатинського ядерного полігону, де проводилися ядерні випробування. В період до 1980 року він весь час протягом проходження військової служби на ядерному полігоні фактично перебував в зоні підвищеного радіаційного ризику з радіаційним фоном від 7 до 35 бер. Саме дані обставини призвели до різкого погіршення ОСОБА_1 та як наслідок появи тяжких хронічних захворювань. Під час відвідування районної поліклініки та Центрального шпиталю Збройних сил України для проведення військової експертизи ОСОБА_1 повідомили про те, що передумовою для видачі висновку про опромінення є наявність у фізичної особи посвідчення ліквідатора ядерних випробувань. У зв'язку з цим 05 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із письмовою заявою про надання йому статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань), за результатами якої було відмовлено (лист Управління від 20.12.2013р. № 10751/о/24). Надалі ОСОБА_1 звернувся до вищестоящого державного органу - Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації із заявою на неправомірні дії Управління, що полягали у відмові в наданні статусу ліквідатора наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань). Однак за результатами розгляду його письмового звернення Департамент неправомірно відмовив йому в наданні статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань). Зокрема, на думку позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення (лист від 03.02.2014р. № ОП/П-34) відповідач обов'язково мав дослідити обставини щодо проходження ОСОБА_1 військової служби на Пересувній електростанції, яка приймала участь в ядерних випробуваннях, а також ліквідації нестандартних ситуацій після таких випробувань. Зокрема взяти до уваги архівну довідку Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Казахстан, надану на запит Військового комісара Печерсько-Голосіївського об'єднаного районного у м. Києві військового комісаріату підполковника ОСОБА_2 від 05.11.2013р. № 1127, та яка була додана ОСОБА_1 до заяв про надання йому статусу ліквідатора наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань).
Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення проти позову від 15.04.2014р. б/н та додаткові документи (зокрема, копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 та інші). В обґрунтування своїх заперечень Департамент соціальної політики посилався на наступне. З метою вирішення питання встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань) ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи та інших категорій Міністерства соціальної політики України. 26 листопада 2013 року Департамент соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи та інших категорій Міністерства соціальної політики України розглянув звернення ОСОБА_1 про віднесення його до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та своїм листом за № 1560/20/132-13 повідомив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.1992р. № 674 «Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачено віднесення до жодної із категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи осіб, які проживали, працювали, навчалися чи проходили службу на територіях радіоактивного забруднення внаслідок випробувань на Семипалатинському ядерному полігоні.
Надалі 05 грудня 2013 року ОСОБА_1 подав до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації заяву про розгляд його документів на засіданні Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 10 грудня 2013 року розглянувши матеріали особової справи ОСОБА_1 . Комісією для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Київській міській державній адміністрації було прийнято рішення відмовити у визначенні йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань) з підстави відсутності документального підтвердження участі заявника у ліквідації ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
20 грудня 2013 року Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації своїм листом від 20.12.2013р. № 10751/о/24 за № 10751/0/24 повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви та відмову в наданні йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань).
08 січня 2014 року до Заступника Голови Київської міської державної адміністрації Коржа В.П. надійшла письмова заява ОСОБА_1 від 08.01.2014р. (реєстр. № ОП/П-340 з проханням розібратися та винести рішення стосовно рішення Управління праці та соціального захисту щодо відмови у винесення справедливого рішення (виходячи із написаного в заяві). До заяви ОСОБА_1 були додані копії анкети-запиту Печерсько - Голосіївського об'єднаного районного у місті Києві військового комісаріату від 05.11.2013р. № 1127 та архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Казахстан від 21.11.2013р.
11 січня 2014 року дана заява позивача передана безпосередньо Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації для надання відповіді по суті (реєстр. номер заяви ОП/П-34-009). 03 лютого 2014 року Департамент соціальної політики розглянув звернення ОСОБА_1 від 08.01.2014р. щодо встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа учасників ядерних випробувань та за результатами розгляду такого звернення повідомив заявника листом від 03.02.2014р. № ОП/П-34 про відсутність підстави для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань).
На думку відповідача, документи, які були надані позивачем, а саме: анкета-запит Печерсько-Голосіївського об'єднаного районного у м. Києві військового комісаріату Міністерства оборони України від 05.11.2013р. № 1127, що надавалася до архіву Міністерства оборони Республіки Казахстан, та архівна довідка Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Казахстан від 21.11.2013р. не підтверджують його участь у ліквідації ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
06 травня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Абзацом другим преамбули Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) встановлено, що цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Одночасно нормою ч. 4 ст. 14 Закону № 796-ХІІ визначено, що громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.1992р. № 674 «Про затвердження Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосування: ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок № 674).
Згідно ч. 5 ст. 14 цього Закону до постраждалих належать громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов'язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вині: потерпілих, якщо такий зв'язок встановлено медичними закладами.
Пунктом 2 Порядку № 674 визначені певні категорії до яких відносяться громадяни із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
У відповідності до п. 4 Порядку № 674 особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії на підставі довідки, що підтверджує їх участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, виданої відповідною військовою частиною або Центральним військовим архівом Співдружності Незалежних Держав. Інвалідам і хворим на променеву хворобу з числа цих осіб видача посвідчень провадиться на підставі вказаної довідки і висновку міжвідомчої експертної ради про причинний зв'язок інвалідності чи захворювання з ядерною аварією, ядерними випробуваннями або військовими навчаннями з використанням ядерної зброї, а інвалідам - й на підставі відповідної довідки медично-соціальної експертної комісії.
Видача посвідчень указаним у цьому Порядку особам провадиться Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій за місцем проживання (п. 6 цього Порядку).
Спірні питання встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї розглядаються комісіями при Раді Міністрів Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях на підставі письмових підтверджень осіб, які брали участь у ліквідації тих же ядерних аварій, у тих же випробуваннях, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (п. 7 цього Порядку).
Так, у відповідності до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2011р. № 550 з метою вирішення питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та громадян, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи було утворено Комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як дорадчого органу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Наказом Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.05.2011р. № 202 затверджене Положення про Комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, закріплений організаційно-правовий статус Комісії, визначені завдання і повноваження, порядок роботи такої Комісії.
Комісія для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Комісія), постійно діючий колегіальний орган, що створюється як дорадчий орган виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для розгляду питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також розгляду питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Зокрема відповідно до п. 2 Положення до основних завдань Комісії відноситься: розгляд питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; розгляд питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; прийняття рішень щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно п. 4 Положення цього Комісія розглядає питання визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та громадян, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням управлінь праці та соціального захисту районних в місті Києві державних адміністрацій, які завірені печаткою та підписом начальника управління праці та соціального захисту населення районної в місті Києві державної адміністрації.
Повноваження Комісії під час розгляду питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та громадян, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в т.ч. громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї) встановлені у п. 3 Положення.
Пунктами 6 - 7 цього Положення передбачено, що рішення Комісії приймаються колегіально, оформляється протоколом, що підписується головою Комісії, в разі його відсутності - заступником голови Комісії та візується секретарем Комісії, та можуть бути оскаржені в установленому законодавством України порядку.
При цьому відповідно до п. 3 згаданого вище Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2011р. № 550 (із змінами та доповненнями) питання щодо здійснення організаційно-технічного забезпечення діяльності Комісії покладено на Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Таким чином, з аналізу вищевикладених норм права слідує, що компетентним органом уповноваженим на прийняття рішень про віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та про видачу або відмову у видачі посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, прирівняних до них, є саме Комісія для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Київській міської державної адміністрації.
В ході судового розгляду було встановлено, що 05 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації із письмовою заявою про розгляд його документів на засіданні Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а саме із числа осіб, які брали участь у ядерних випробуваннях).
Листом від 20.12.2013р. № 10751/о/24 позивачу було повідомлено про те, що згідно з протоколом Комісії від 10.12.2013р. № 15 підстав для визначення йому статусу ОСОБА_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з числі учасників ядерних випробувань) встановлено не було, оскільки надані позивачем документи не відповідають Постанові Кабінету Міністрів України від 02.12.1992р. № 674. До такого листа Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.12.2013р. була додана копія протоколу Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Київській міській державній адміністрації від 10.12.2013р. № 15.
08 січня 2014 року позивач звернувся до Заступника Голови Київської міської державної адміністрації Коржа В.П. із письмовою заявою від 08.01.2014р., в якій просив розібратися та винести рішення стосовно рішення Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у вирішенні його питання про надання статусу йому учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з числі учасників ядерних випробувань).
Листом від 03.02.2014р. № ОП/П-34 Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації повідомив позивача про прийняття Комісією негативного рішення від 10.12.2013р. (протокол від 10.12.2013р. № 15) за результатами розгляду особової справи ОСОБА_1 щодо встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа учасників ядерних випробувань, а саме - про прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 в наданні такого статусу у зв'язку з тим, що надані заявником документи не підтверджують його участь у ліквідації ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Не погоджуючись із такою відмовою Департаменту соціальної політики у наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа учасників ядерних випробувань, викладеною в листі від 03.02.2014р. № ОП/П-34, позивач звернувся до суду.
Інших дій за наслідками отримання зазначеного листа відповідача від 03.02.2014р. № ОП/П-34, а також листа Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.12.2013р. № 10751/о/24 з доданою до нього копією протоколу Комісії від 10.12.2013р. № 15, як то оскарження безпосередньо рішення Комісії про відмову у наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (з числа учасників ядерних випробувань) суду не надано.
З огляду на встановлені обставини та наведені вище норми права, надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам, суд приходить до наступного.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996р. № 393/96-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
В розумінні норми ч. 3 ст. 3 цього Закону заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод, тощо.
У відповідності до ч. 1 та ч. 6 ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
При цьому звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Одночасно якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР).
Згідно ч. 1, 3 - 4 ст. 15 названого Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Також, нормою ч. 2 ст. 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що у разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.
Організаційно-правовий статус, компетенції та обсяг повноважень відповідача як юридичної особи та державного органу закріплений в Положенні про Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджений Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12.02.2013р. № 175.
Згідно норм вказаного Положення до компетенції Департаменту не відноситься повноваження щодо перегляду рішень Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.
Враховуючи викладене, відповідач правомірно та без порушень розглянув подану заяву позивача в порядку Закону № 393/96-ВР.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що рішення Департаменту соціальної політики прийняте за результатами розгляду звернення позивача, та оформлене листом від 03.02.2014р., не породжує для позивача жодних правових наслідків, оскільки вирішальним у даному випадку актом індивідуальний правової дії для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа учасників ядерних випробувань є саме Рішення Комісії, яке наразі не являється предметом поданого позову.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя О.В. Дегтярьова