ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 травня 2014 року 15:17 № 826/5182/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю: представника позивача - Бондарчука В.О., відповідача - Адамовича М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ноосфера»
до Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Адамовича Максима Вікторовича
про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування повідомлення від 04 березня 2014 року № 67 про залишення документів без розгляду, -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
17 квітня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ноосфера» (далі - ТОВ «ЮК «Ноосфера», позивач) з адміністративним позовом про: скасування повідомлення державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Адамовича М.В. (далі - Держреєстратор, відповідач) про залишення документів для державної реєстрації ТОВ «ТРИ ОМ» без розгляду від 04 березня 2014 року № 67 (далі - Повідомлення № 67, оскаржуване рішення); визнання дій державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Адамовича М.В. протиправними.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що повідомлення про залишення документів без розгляду є необґрунтоване та незаконне, з огляду на те, що ним були подані всі документи, передбачені ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», крім примірника установчих документів, оскільки ТОВ «ТРИ ОМ» утворювалось на підставі модельного статуту.
Згідно приписів вказаного вище закону державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, а тому на переконання позивача, дії Держреєстратора є протиправними.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачем в судовому засіданні від 14.05.2014 р. надані заперечення на позовну заяву, в яких він зазначає, що повідомлення про залишення документів без розгляду прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, як вказує Держреєстратор, залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду не перешкоджає засновнику або уповноваженій ним особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.
До того ж, на переконання відповідача, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не передбачено процедури оскарження в судовому порядку повідомлення про залишення документів без розгляду.
В наданих запереченнях, Держреєстратор просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову відповідач заперечував.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
27 лютого 2014 року позивачем на адресу відповідача були подані електронні документи на державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ ОМ», що утворювалась на підставі модельного статуту, засновниками якої були: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ноосфера» та фізична особа Бондарчук Віталій Олександрович.
За вказаних умов документи в паперовому вигляді не подавалися.
Згідно опису вкладення за підписом Бондарчука В.О. від 27.02.2014 р., Держреєстратору були подані наступні документи:
- реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи;
- рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи;
- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору;
- документ, що підтверджує структуру власності засновників - юридичних осіб, який дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб;
- опис вкладення;
- реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість.
Після їх розгляду, Держреєстратором 04 березня 2014 року видано Повідомлення № 67 про залишення документів, поданих для проведення державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи щодо ТОВ «ТРИ ОМ», без розгляду.
Підставою для залишення документів без розгляду стало те, що: документи подані не в повному обсязі; документ, що підтверджує структуру засновників - відсканований витяг.
На заяву позивача від 13.03.2014 р. № 118, відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві своїм листом від 24.03.2014 р. № 05-10-22/2173 направив на адресу товариства оскаржуване рішення.
Також судом встановлено, що листом від 13.03.2014 р. № 119 позивач звертався до Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстру) про надання роз'яснення щодо підстав залишення документів без розгляду.
У відповідь на вказане вище звернення позивача, Укрдержреєстр у своєму листі від 04.04.2014 р. № 910/22-14-10 повідомив, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та іншими нормативними актами не встановлено, яким чином має бути оформлений документ, який дає змогу встановити фізичних осіб-власників істотної участі засновників-юридичних осіб; при поданні документів, що підтверджують структуру власності засновників-юридичних осіб та дають змогу встановити фізичних осіб-власників істотної часті цих юридичних осіб, подання зазначених документів вирішується у кожному випадку окремо.
Незгода з зазначеними вище діями відповідача та його Повідомленням № 67 обумовила позивача звернутись до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ноосфера», виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року № 1576-XII (далі - Закон № 1576-XII), Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1846/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2105/22417 (далі - Порядок № 1846/5) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Закон, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, є Закон № 755-IV.
Відповідно до ст. 2 Закону № 755-IV (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 755-IV документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються поштовим відправленням або електронним документом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.
Частиною першою статті 16 Закону № 755-IV визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться, з-поміж інших, такі відомості щодо юридичної особи, як то: перелік засновників (учасників) юридичної особи; дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників).
У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону № 755-IV відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується; бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій; даних в електронному вигляді для державних органів у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.
Приписами ч. 3 ст. 20 Закону № 755-IV визначено, що форма витягу, довідки та виписки з Єдиного державного реєстру встановлюється Міністерством юстиції України. Витяг, довідка та виписка з Єдиного державного реєстру підписуються державним реєстратором і засвідчуються його печаткою.
Порядок надання державним органам даних в електронному вигляді з Єдиного державного реєстру та їх перелік встановлюються Міністерством юстиції України за погодженням з відповідним державним органом.
В статті 21 Закону № 755-IV визначено порядок видачі виписок.
Статтею 24 Закону № 755-IV передбачено перелік документів, які необхідно подати державному реєстратору для проведення державної реєстрації юридичної особи та умови залишення таких документів без розгляду.
Так, відповідно до абз. шостого ч. 1 ст. 24 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі), зокрема, таку інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.
Істотна участь - пряме або опосередковане володіння часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу (фонду), 10 і більше відсотків акцій або прав голосу в юридичній особі, прямий або опосередкований вплив на неї (п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28.11.2002 р. № 249-IV.
Згідно з ч. 4 ст. 57 Господарського кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити, окрім іншого, відомості про розмір і порядок утворення статутного капіталу.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII установчі документи повинні містити, окрім іншого, відомості про склад засновників та учасників, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу.
Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що офіційним документом є документ, створений організацією або посадовою особою і відповідно оформлений до вимог ДСТУ 2732:2004 (п. 3.6 ДСТУ 3843-99).
Абзацом першим п. 4.4 ДСТУ 4163-2003 визначено перелік обов'язкових реквізитів документів, що їх складають в організації: назва організації, назва виду документа, дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.
Пунктом 3.1 Порядку № 1846/5 визначено, що витяг - це документ, що сформований програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру за відповідним критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру про юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, які є актуальними на дату формування витягу або на дату та час, визначену запитувачем у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Крім того, згідно з листом Держкомпідприємництва від 25.08.2010 р. № 10809 було надано роз'яснення стосовно документів, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб, такими документами можуть бути:
1) витяг з ЄДР про юридичну особу, що містить відомості про склад засновників (учасників) та розмір статутного (складеного) капіталу, на дату подання документів, сформований автоматизованою системою ведення ЄДР;
2) витяг з оригіналів установчих документів відповідно до наказу Державного комітету фінансового моніторингу України від 31 жовтня 2006 року № 217 в частині відомостей про склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу та розмір часток кожного з учасників, засвідчений нотаріально.
На офіційному сайті Державної реєстраційної служби України наведено перелік документів, які можуть підтвердити структуру власності засновників-юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб-власників істотної участі цих юридичних осіб - якщо в засновниках є юридична особа. Це може бути:
- витяг з Єдиного державного реєстру про юридичну особу, що містить відомості про склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників;
- витяг з оригіналів установчих документів в частині відомостей про склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників;
- витяг з реєстру власників іменних цінних паперів (якщо одним із засновників юридичної особи є акціонерне товариство);
- заява засновника-юридичної особи-нерезидента із зазначенням причин неможливості подання інформації про фізичних осіб-власників істотної участі;
- витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, які мають бути легалізовані в установленому порядку (для юридичних осіб-нерезидентів).
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що документами, що підтверджують структуру власності засновників-юридичних осіб та дають змогу встановити фізичних осіб-власників істотної участі цих юридичних осіб, можуть бути оригінали або відповідним чином оформлені (в тому числі нотаріально засвідчені) копії, зокрема, таких документів:
- витяг з Єдиного державного реєстру про юридичну особу, що містить відомості про склад засновників (учасників), розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників;
- установчі документи або витяг з оригіналів установчих документів в частині відомостей про склад засновників (учасників), розмір статутною (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників;
- витяг з реєстру власників іменних цінних паперів (якщо одним із засновників юридичної особи є акціонерне товариство).
В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що позивачем державному реєстратору було подано лише інформацію, що підтверджує структуру власності засновників - юридичних осіб.
Так званий «Витяг» з офіційного сайту, на який посилається позивач, не є документом і не містить в собі ознаки документа, а є лише детальною інформацією про юридичну особу.
Жодного документа, що підтверджує структуру власності засновників - юридичних осіб та який відповідав би наведеним вимогам зазначених нормативних актів позивачем надано не було, а отже, позивачем документи подані не в повному обсязі.
Якщо документи подані не в повному обсязі державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи (абз. 5 ч. 11 ст. 24 Закону № 755-IV).
Приписами ч. 12 ст. 24 Закону № 755-IV визначено, що про залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду засновнику або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.
Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду не перешкоджає засновнику або уповноваженій ним особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.
Таким чином, відповідач, залишивши документи позивача, подані для проведення державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - ТОВ «ТРИ ОМ», без розгляду, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення.
За вказаних вище обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість відповідачем доведено правомірність його дій та прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ноосфера» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.05.2014 р.