ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
22 травня 2014 року м. Київ № 826/6737/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.,
ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Правління Пенсійного фонду України; Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
встановив:
В травні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Правління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва, в якому просила: - визнати бездіяльність Правління Пенсійного фонду України (відповідача - 1) щодо невиконання Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій з урахуванням проживання пенсіонерів за межами України та оформлення ними пенсій без проживання (реєстрації) в Україні та відмови в передачі повноважному територіальному органу заяви позивачки для прийняття рішення про поновлення виплати їй пенсії по віку, як пенсіонеру та громадянину України, що проживає в Ізраїлі; зобов'язати Правління Пенсійного фонду України негайно внести зміни та затвердити зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, які б забезпечили документальне оформлення та реальну виплату пенсій всім українським пенсіонерам, що проживають за межами України, у відповідності з Рішенням КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009; зобов'язати Правління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва відновити позивачці виплату пенсії по віку з 07.10.2009 (з дати прийняття Рішення КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009) за межі України відповідно до Конституції України та діючого пенсійного законодавства України.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка зазначала, що Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 визнано законне право всіх без виключення пенсіонерів, що проживають за межами України на отримання заробленої в Україні пенсії. Відповідно до статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Окрім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п. 15 якого поновлення пенсії здійснюється за матеріалами, що є в пенсійній справі, із урахуванням додатково наданих документів.
Таким чином, позивачка вважає, що, починаючи з 7 жовтня 2009 року відсутні обставини, що унеможливлювали відновлення їй виплати пенсії, незважаючи на її проживання за межами України. Відповідач - 1 допустив протиправну бездіяльність не вчинивши дій щодо відновлення позивачці виплат пенсій, не вніс відповідних змін у Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій. 15 березня 2010 року позивачка зверталась до відповідача -1 щодо відновлення виплати пенсії, однак не отримала відповіді. Вважає, що її звернення про поновлення виплати пенсії відповідач - 1 мав надіслати до відповідача - 2. В свою чергу, позивачка зауважила, що до відповідача - 2 вона не зверталась. Оскільки не отримала відповіді від відповідача - 1, повторно звернулась у грудні 2013 року і отримала відповідь від 10.12.2013 разом з копією відповіді від 15.03.2010.
В зв'язку з не поновленням виплати їй пенсії з 2009 року, звернулась до суду з заявленими позовними вимогами.
Відповідно до п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позивачка вказувала, що вона зверталась із зазначеним позовом до Печерського районного суду м. Києва, який своєю ухвалою від 03 квітня 2014 року відмовив їй у розгляді позову та рекомендував звернутись до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Однак, з доданої до позову ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі №757/7359/14-а від 03 квітня 2014 року вбачається, що Печерський районний суд м. Києва повернув позивачці позовні вимоги лише в частині про визнання актом порушення прав людини бездіяльності відповідача Правління Пенсійного фонду України щодо невиконання рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 в частині вказівки про внесення змін до «Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії» та зобов'язання цього відповідача вчинити дії щодо внесення відповідних змін. Саме в цій частині позовна заява підсудна окружному суду, про що зазначено у наведеній ухвалі.
Щодо решти позовних вимог, з іншої ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі №757/7359/14-а від 03 квітня 2014 року, вбачається, що позовна заява залишена без руху з наданням позивачці строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені правила предметної підсудності.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
За таких обставин, позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов'язання Правління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва відновити позивачці виплату пенсії по віку з 07.10.2009 (з дати прийняття Рішення КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009) за межі України відповідно до Конституції України та діючого пенсійного законодавства України, слід повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 18, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Правління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва в частині зобов'язання Правління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва відновити позивачці виплату пенсії по віку з 07.10.2009 (з дати прийняття Рішення КСУ №25-рп/2009 від 07.10.2009) за межі України відповідно до Конституції України та діючого пенсійного законодавства України, повернути позивачу.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Шейко Т.І.