ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 травня 2014 року № 826/5981/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
суддів Костенка Д.А.
Маруліної Л.О.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_3
до Міністерства юстиції України
прозобов'язання вчинити певні дії
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив зобов'язати відповідача надати позивачу запитувану інформацію, а саме текст скарги Міністра юстиції України Павла Петренка до ВККСУ щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Дмитра Кравця.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 1 квітня 2014 року позивач подав відповідачу запит на доступ до публічної інформації, а саме: просив надати текст скарги Міністра юстиції України Павла Петренка до ВККСУ щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Дмитра Кравця. Проте, листом від 9 квітня 2014 року №ПІ-К-371/16.3-19/7 відповідач у наданні запитуваної інформації відмовив, переадресувавши запит за належністю до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). Позивач вважає відмову відповідача у наданні йому тексту скарги Міністра юстиції України Павла Петренка до ВККСУ щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Дмитра Кравця неправомірною, оскільки запитувана ним інформація не є конфіденційною, не містить таємної інформації, не пов'язана зі здійсненням контрольних чи наглядових функцій органом державної влади, а є скаргою Міністра юстиції України до ВККСУ. На думку позивача відповідач є розпорядником запитуваної інформації, а відтак запитувана інформація є публічною і підлягає наданню за інформаційним запитом позивача.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач до суду не прибув. Разом з тим, через канцелярію суду, подав свої заперечення проти позову, в яких зазначив, що Міністерство юстиції України здійснює свою діяльність відповідно до повноважень, закріплених у Положенні про Міністерство юстиції України, затвердженому Указом Президента України від 06.04.2011 №395/2011. Вичерпний перелік видів публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, встановлений наказом Міністерства юстиції України від 04.10.2011 №3116/5 «Про затвердження Переліку видів публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції». Відповідно до п. 29 Переліку до видів публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, належать, зокрема інформаційні роз'яснення щодо повноважень Міністра юстиції як члена Вищої ради юстиції. Право Міністра юстиції України на звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не входить в перелік обов'язків Міністерства юстиції України, як суб'єкта владних повноважень. Звернення ж Міністра юстиції України до ВККСУ з пропозицією про ініціювання питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, є виключно правом Міністра юстиції України, а не його обов'язком. Тому, на думку представника відповідача, позивач безпідставно вважає, що запитувана ним скарга є публічною інформацією, розпорядником якої є Міністерство юстиції України.
Заслухавши позивача, суд подальший розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Визначення поняття «публічна інформація» наведено у статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Так, відповідно до частини першої цієї статті публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Як зауважено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року № 11 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», за визначеним у статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначенням, можна виокремити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.
Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Відповідач по даній справі, Міністерство юстиції України, здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України та, зокрема, Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №395/2011.
Візповідно до пункту 1 Положення Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 30 пункту 4 Положення визначено, що Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мін'юсту України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.
Мін'юст України очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Президентом України (пункт 10 Положення).
Повноваження Міністра визначені пунктом 11 Положення.
Слід звернути увагу, що нормами Положення не встановлено обов'язку Міністра юстиції щодо звернення до відповідних органів, в тому числі і ВККСУ, з приводу притягнення суддів до відповідальності.
Відповідно до статетей 14, 15 Закону України «Про доступ до публічної інфоормації» та статті 2 Указу Президента України від 5 травня 2011 року №547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2011 року №3116/5 «Про затвердження Переліку видів публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції України», затверджений Перелік видів публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції України (із змінами внесеними наказами Міністерства юстиції від 07.11.2012 №1636/5, від 28.01.2013 №178/5).
Відповідно до пункту 29 Порядку до видів публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, належить: інформаційні роз'яснення щодо підстав та порядку застосування до суддів дисциплінарної відповідальності згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів (пп.29.1); інформаційні роз'яснення щодо повноважень Міністра юстиції як члена Вищої ради юстиції (пп.29.2); перелік вимог до звернення щодо фактів порушення суддею присяги (пп.29.3).
Як вірно зауважив представник відповідача у запереченнях проти позову, у вказаному Переліку відсутня інформація щодо звернень Міністра з приводу притягнення суддів до відповідальності, а тому Міністерство юстиції України не є розпорядником інформації, яку просить надати позивач.
За наслідками аналізу чинного законодавства та, зокрема, нормативно-правових актів щодо повноважень Міністра юстиції України, суд погоджується з відповідачем, що у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічною є лише та інформація, яка створена в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків. Відповідач по справі - Міністерство юстиції України не є розпорядником інформації, а саме тексту скарги Міністра юстиції України Павла Петренка до ВККСУ щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Дмитра Кравця. Водночас і до кола обов'язків Міністра юстиції України, як суб'єкта владних повноважень, не входить ініціювання (звернення, скарга тощо) щодо притягнення суддів до відповідальності.
Статтею 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.
На думку суду, Міністр юстиції скористався правом, передбаченим статтею 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», звертаючись зі скаргою до ВККСУ щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Дмитра Кравця.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що текст скарги Міністра юстиції України Павла Петренка до ВККСУ щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Дмитра Кравця не є публічною інформацією у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядником якого є Міністерство юстиції України.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
З матеріалів справи вбачається, що Міністерство юстиції України у відповідності з нормами частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» переадресувало запит позивача до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для вирішення по суті, про що проінформувало позивача листом від 09.04.2014 №ПІ-К-371/16.3-19/7.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач виконав покладений на нього частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок.
За наведених обставин суд вважає позов необгрунтованим, а тому відмовляє у його задоволенні повністю.
Судові витрати, які підлягають стягненню згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.
Керуючись ст. ст. 24, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185 - 187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Шейко Т.І.
Судді Костенко Д.А.
Маруліна Л.О.