ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 квітня 2014 року 11:18 № 826/4611/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Головань О.В., Васильченко І.П., при секретарі Хильницькій В.О., за участю представників: позивача - Кочкарьової Н.О., відповідача - Монастирука Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського міського центру зайнятості
до Міністерства закордонних справ України
про стягнення заборгованості в розмірі 1 495,11 грн.,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Міністерства закордонних справ України про стягнення незаконно виплаченої безробітному ОСОБА_3, допомоги по безробіттю у розмірі 1 495,11 грн., зазначаючи, що за результатами проведеної 06.12.2013 перевірки достовірності документів, які є підставою для надання статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення встановлено, що відомості про доходи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення ОСОБА_3 є недостовірними з вини роботодавця. У судовому засіданні представник позивача підтримала позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 20.06.2012 ОСОБА_3 був зареєстрований в Дарницькому районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. Останнім місцем роботи ОСОБА_3 було Міністерство закордонних справ України, звідки він був звільнений 04.04.2012 за п.3 ст.40 КЗпП України. Згідно наказу Дарницького районного центру зайнятості № НТ120627 від 27.06.2012 ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. З наданої Дарницькому районному центру зайнятості ОСОБА_3 копії виконавчого листа, виданого 08.10.2013, було встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2012 в адміністративній справі № 2а-7855/12/2670 його було поновлено на посаді радника відділу Російської Федерації Управління Російської Федерації Першого територіального департаменту з 05.04.2012.
За результатами проведеної перевірки за запитом Дарницького районного центру зайнятості №21/1986 від 31.10.2013 Шевченківським районним центром зайнятості складено акт № 1647 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 06.12.2013, в якому встановлено, що згідно наданих до звірки документів ОСОБА_3 поновлений на посаді радника відділу Російської Федерації Управління Російської Федерації Першого територіального департаменту з 05.04.2012 на підставі наказу від 25.06.2013 № 1432-ос, винесеного на виконання п.3 постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2012 (справа № 2а-7855/12/2670).
Наказом Дарницького районного центру зайнятості від 03.01.2013 №НТ130103 припинено виплату ОСОБА_3 допомоги по безробіттю з 25.09.2012 у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду відповідно п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та знято його з обліку відповідно до п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (чинного на час зняття з обліку) у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили відповідно до абз.3 пп.1 п.20 Порядку з 20.06.2012.
Як вбачається з матеріалів справи за період з 25.09.2012 по 17.12.2012 ОСОБА_3 нарахована та виплачена допомога по безробіттю в розмірі 1 495,11 грн., що підтверджено довідкою-розрахунком Дарницького районного центру зайнятості № 21/457 від 18.03.2014.
Згідно наказу Дарницького районного центру зайнятості від 10.01.2014 №НТ140110 прийнято рішення повернути виплачені кошти ОСОБА_3 за рахунок роботодавця у встановленому порядку відповідно до ч.4 ст.35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 27.06.2013 в сумі 1 495,11 грн.
Дарницьким районним центром зайнятості було направлено відповідачу повідомлення від 13.01.2014 № 21/91 про необхідність відшкодування Київському центру зайнятості незаконно виплачених коштів безробітному ОСОБА_3 відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в розмірі 1 495,11 грн., однак кошти відповідачем сплачені не були.
Відповідно до п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» (від 05.07.2012, № 5067-VI) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Згідно положень ст. ст. 8, 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (Закон, ВР України, від 02.03.2000, № 1533-III) допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд має право: користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою; стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про страхування на випадок безробіття.
Відповідно до ч.4 ст.35 Закону № 1533-III із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, враховуючи наявність обставин, які зумовлюють обов'язок відповідача сплатити суму виплаченого забезпечення, а також беручи до уваги підтверджений на підставі досліджених у судовому засіданні належних і допустимих доказів факт існування несплаченої відповідачем суми заборгованості у розмірі 1 495,11 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно з ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Міністерства закордонних справ України на користь Київського міського центру зайнятості 1 495 грн. 11 коп. (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять гривень 11 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя А.С. Мазур
Судді: О.В. Головань
І.П. Васильченко
Повний текст постанови складено та підписано - 23.04.2014