Справа №592/13393/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко М. В.
Номер провадження 22-ц/788/1067/14 Суддя-доповідач - Таран С. А.
Категорія - 26
29 травня 2014 року м. Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Таран С. А.,
суддів - Хвостика С. Г., Собини О. І.,
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 квітня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_3, заявленого в інтересах ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми, третя особа : Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», про стягнення моральної шкоди
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3, заявленого в інтересах ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_4 8000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка спричинена йому професійними захворюваннями.
В апеляційній скарзі відповідача зазначено, що вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованими та незаконними у зв'язку з тим, що місцевим судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи та зроблено не об'єктивний висновок.
Вказано, що місцевим судом неповністю з'ясовано наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Довідка МСЕК про відсоток стійкої втрати працездатності та Акт розслідування хронічного професійного захворювання є тільки підставою для призначення та розрахунку потерпілому матеріальної шкоди - частини втраченого заробітку, і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди.
Зазначено, що судом першої інстанції не достатньо оцінені та не враховані наявність, характер, обсяг моральних та фізичних страждань позивача.
Також на думку відповідача, місцевим судом безпідставно не застосовано строк позовної давності до спірних правовідносин.
Просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 14 квітня 2014 року по даній справі, і в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представника апелянта, представника позивача , дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 з 12.06.1969 року перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» і 30.11.2001 року звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності. Зазначена обставина підтверджується записами трудової книжки працівника (а.с.5-6).
Праця робітника була пов'язана з шкідливими факторами, що призвело до ряду профзахворювань.
Так, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 68 від 31.08.2001 року, працівнику ОСОБА_4 встановлені наступні професійні захворювання:
- Основний діагноз: нейросенсорна туговухість з різким зниженням слуху III ст. проф. характеру. Вегетативно - сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок з ангіоспазмами пальців та вегетативно - трофічними порушеннями на кистях та 2-х сторонній плечелопаточний периартроз з больовим синдромом;
- Супутній діагноз: деформуючий спондилоартроз і остеохондроз попереко - коришкового відділу хребта. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст., НК І ст. ДЕП II ст. з ХНМК переважно в вертебробазилярному басейні.
Відповідно до вказаного вище акту, професійні захворювання виникли через:
- недосконалість технологічних процесів котельно-зварювального виробництва, не повна забезпеченість та не регулярне використання засобів індивідуального захисту органів слуху, рук від вібрації. Відсутність належного контролю за використанням ЗІЗ.
- роботодавцем порушено вимоги санітарних норм допустимих рівней шуму на робочих місцях № 3223-85, ДСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки» (а.с7).
Зазначена обставина підтверджує наявність вини роботодавця, який не створив здорових та безпечних умов праці , згідно вимог. ст.7 Закону України «Про охорону праці».
Згідно висновку Ковпаківської МСЕК м. Суми від 21.11.2005 року (довідка до акту огляду МСЕК серії АС за № 002441), ОСОБА_4 у зв'язку з профзахворюваннями визначено 50 % втрати працездатності, встановлено II групу інвалідності, безтерміново. Рекомендоване медикаментозне, санаторно-курортне лікування (а.с.8).
Таким чином суд першої інстанції дійшов до висновку, що умови праці і внаслідок яких ОСОБА_4 отримав професійні захворювання, заподіяли йому моральну шкоду, яка полягає у втраті здоров'я працівником, що потягло окремі життєві обмеження, госпіталізацію в медичних установах та необхідність лікування, позбавлення можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань. Ушкодження здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Тому така шкода підлягає відшкодуванню.
Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених і оцінених доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Норми ст.. ст. 1,15,28, 34 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які були чинними на час встановлення стійкій втрати працездатності позивача , передбачено право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності , у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду.
Крім того, право на відшкодування шкоди, заподіяною працівникові ушкодженням його здоров'я за рахунок Фонду соціального страхування відповідно до зазначеного вище Закону передбачено ст. 9 Закону України від 14 жовтня 1992року «Про охорону праці» ( у редакції Закону України від 21 листопада 2002 року.
Ушкодження здоров'я , заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Відповідно до п. 3 статті 268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди , завданої каліцтвом , іншим ушкодженням здоров'я або смертю ( тобто і на вимогу про відшкодування моральної шкоди) позовна давність не поширюється, і саме до такого висновку прийшов суд першої інстанції і цей висновок суду апелянтом не спростований.
Не може погодитися колегія суддів з доводами апеляційної скарги в частині того , що судом не враховано ті обставини , що відділенням Фонду позивачу здійснена виплата одноразової допомоги виплачуються інше страхові виплати, які нібито компенсує потерпілому моральні страждання, оскільки відповідно до положень ч. 4 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди , яка підлягає відшкодуванню , та не пов'язана із розміром цього відшкодування.
Докази та обставини , на які посилається апелянт , були предметом дослідження судом першої інстанції , при їх досліджені та встановлені судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Суми. відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 квітня 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -