Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
22 травня 2014 р. № 820/7391/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудних С.О.,
за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,
представника позивача - Шишкіна О.Ю.,
представника відповідача - Гирі В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Інститут Укроргверстатінпром", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07.02.2014 р. № 0000252205.
В обґрунтовування позову зазначив, що контролюючим органом було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Мегаторг", за результатами якої складено акт від 27.01.2014 року № 207/20-38-22-05-08/00224900. Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення п.п.198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.02.2014 р. № 0000252205. Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконним і підлягає скасуванню. У зв'язку із чим представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
В судовому засіданні 22.05.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.05.2014 року проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок, відповідно до якого позивачем не підтверджено факт використання придбаних позивачем у контрагента ТОВ "Мегаторг" товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності. Крім того, контролюючим органом отримано від Дергачівської ОДПІ акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мегаторг", у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що фахівцями Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Мегаторг", їх реальності та повноти відображення у обліку за липень 2013 року, за результатами якої складений акт від 27.01.2014 року за № 207/20-38-22-05-08/00224900 (а.с. 8-24).
Перевіркою встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Інститут Укроргверстатінпром" п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 8337,33 грн. за серпень 2013 року (а.с.24).
Позивач скористався своїм правом та надав письмові заперечення на акт перевірки від 27.01.2014 року № 207/20-38-22-05-08/00224900, однак рішенням Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області висновки акту перевірки були залишені без змін (а.с.25-33).
На підставі акту перевірки № 207/20-38-22-05-08/00224900 контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000252205 від 07.02.2014 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12506,00 грн., з яких 8337,33 грн. за основним платежем та 4168,67 грн. штрафні санкції (а.с.7).
20.02.2014 року Приватним акціонерним товариством "Інститут Укроргверстатінпром" було направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000252205 від 07.02.2014 року до Головного Управління Міндоходів у Харківській області, проте рішенням контролюючого органу від 13.03.2014 року № 1604/10/20-40-10-04-17 скарга Приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 34-40).
Судом встановлено, що 26.03.2014 року позивач звернувся із повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України, однак рішенням від 10.04.2014 року № 6434/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення рішення №0000252205 від 07.02.2014 року та рішення за результатами розгляду первинної скарги залишене без змін, а скарга без задоволення, у зв'язку із чим позивач звернувся за захистом своїх прав до суду (а.с.41-46).
З дослідженого акту перевірки від 27.01.2014 року № 207/20-38-22-05-08/00224900 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження факту використання придбаних позивачем у контрагента ТОВ "Мегаторг" товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності.
Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Інститут Укроргверстатінпром" (постачальник) та ТОВ "Центр вагонного сервиса - Ескене" (покупець) було укладено договір поставки №38-12 від 19.12.2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити, поставити та здійснити монтаж модульної котельні УКИ-10,5 МВт (а.с. 47-53).
Відповідно до норм ДБН В.2.5.-20-2001.С внутрішньовиробничим обліком споживаного газу мають бути забезпечені усі водогрійні котли з тепловою продуктивністю.
Для виконання умов зазначеного договору, між Приватним акціонерним товариством "Інститут Укроргверстатінпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаторг" було укладено угоду на поставку газових лічильників ЛГК для виготовлення модульної котельні УКИ.
Реальність виконання умов вказаної угоди підтверджується наявними у матеріалах справи видаткової накладною № 940 від 29.07.2013 року (а.с. 57), податковою накладною від 25.07.2013 року (а.с. 58), рахунком-фактурою №СФ-0001907 від 19.07.2013 року (а.с. 75), приймальним актом № 4/255 від 29.08.2013 року (а.с.78), заборною відомістю за вересень 2013 року (а.с. 79).
Перевезення товару здійснювалось на транспортному засобі позивача, що підтверджено наданими до суду подорожнім листом від 29.07.2013 року № 848149 (а.с.60), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ГАЗ 330210 держ. номер 99-36 ХАО.
Оплата за договором між Приватним акціонерним товариством "Інститут Укроргверстатінпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаторг" проводилась в безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с.56).
Щодо посилань контролюючого органу на те, що подорожній лист не є належним доказом транспортування придбаних товано-матеріальних цінностей, суд зазначає наступне.
Спільним наказом № 228/253 та пунктом 11.2 Правил регулювалися питання належності транспортної документації до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером.
Водночас, згідно листа Держкомстату України від 08.12.2005, № 05/1-2-8/146 "Щодо застосування документації при перевезенні вантажів автомобільним транспортом" при перевезенні вантажів автомобільним транспортом суб'єктами господарської діяльності всіх форм власності застосовуються єдині уніфіковані типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, затверджені наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 р. N 488/346, в редакції, що була чинна на момент вчинення господарських правовідносин:
- форма N 2 "Подорожній лист вантажного автомобіля",
- форма N 1 (міжнародна) "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні",
- форма N 1-ТН "Товарно-транспортна накладна",
- форма N 1-ТЗ "Талон замовника".
Таким чином, враховуючи, що Приватним акціонерним товариством "Інститут Укроргверстатінпром" надано до суду належним чином заповнений подорожній лист, позивачем підтверджено транспортування товарно-матеріальних цінностей, придбаних у контрагента.
Крім того, суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".
Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Однак, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ТОВ "Мегаторг" підтверджується податковою накладною, видатковою накладною, платіжним дорученням, подорожнім листом, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Мегаторг" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.
Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Мегаторг" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .
Посилання представника відповідача в акті перевірки від 27.01.2014 року № 207/20-38-22-05-08/00224900 на те, що ним отримано від Дергачівської ОДПІ акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мегаторг" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків за період червень, липень 2013 року, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Тому, у податкового органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Мегаторг" лише на підставі акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мегаторг", оскільки контрагент позивача фактично не перевірявся, документи первинного та бухгалтерського обліку ТОВ "Мегаторг" досліджені не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення - рішення від 07.02.2014 року № 0000252205, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07.02.2014 року № 0000252205 в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 27.05.2014 року.
Суддя С.О. Чудних