Справа № 474/506/14-к
П. № 1-в/474/32/14
26.05.2014 року смт Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Кривоозерського МВ КВІ УДПтСУ у Миколаївській області про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році»
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився с. Н. Ульянівка Лагодежського району, Грузія, росіянин, гр. України, освіта неповна середня, не працюючого, місце проживання АДРЕСА_1 , раніше судимого 15.10.2007 року вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за ч.1 ст. 185 КК України до одного року виправних робіт за місцем його роботи, з відрахуванням на користь держави 15% заробітку щомісячно, -
Учасники судового провадження :
секретар судового засідання ОСОБА_3
прокурор ОСОБА_4
заступник начальника Кривоозерського МВ КВІ УДПтСУ у Миколаївській області ОСОБА_5
засуджений ОСОБА_2
15.10.2007 року вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до одного року виправних робіт за місцем його роботи з відрахуванням на користь держави 15% заробітку щомісячно.
Даний вирок набрав законної сили 31.10.2007 року, після чого був звернутий до виконання та направлений до Прилуцької МВ КВІ Чернігівської області. ( а. с. 1-3).
Неодноразово засуджений по вказаному вироку інспектором КВІ оголошувався в розшук та вирішувалось питання про ухилення від виконання рішення суду у зв'язку з зміною місця проживання, роботи та небажанням засудженого з'являтися до КВІ по місцю виконання вироку ( а. с. 10, 14, 17 - 205)
З 21.02.2013 року вказаний вирок знаходиться на виконанні у КВІ Врадіївського району Миколаївської області, куди він був спрямований по територіальності у зв'язку із встановленням місця проживання засудженого - с. Захарівка Врадіївськогог району.
14.05.2014 року представник КВІ Врадіївського району звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 3 Закону України Про амністію у 2014 році» з посиланням на ту обставину, що вказана особа на момент направлення подання відбула 11 місяців виправних робіт, а тому її може бути звільнено по амністії.
Під час судового розгляду представник КВІ підтримав подання про застосування амністії, але зазначив, що допустив помилку при зазначенні статті по якій засуджений підлягає звільненню згідно вказаного закону та просив звільнити засудженого по ч. 2 Закону, з огляду на ті обставини, що він не є особою, зазначеною у статті 1 та відбув 11 місяців виправних робіт. Він не є особою до якої неможливо застосувати амністію 2014 року.
Засуджений просив подання задовольнити та звільнити його від подальшого відбування покарання на підставі Закону України « Про амністію у 2014 році». На даний час проживає у с. Захарівка Врадіївського району без реєстрації, не працює через відсутність роботи, перебуває на обліку як безробітний. Раніше ніколи не ухилявся від відбування покарання, але часто змінював місце проживання та роботи, про що не повідомляв до КВІ.
Прокурор вважає, що засуджений не підлягає звільненню по амністії на підставі ст. 3 Закону, по якій було направлено подання КВІ, але підлягає звільненню по ст. 2 цього Закону. Він не є особою до якої неможливо застосувати амністію 2014 року.
Заслухав думку учасників судового розгляду, дослідив письмові докази, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
19.04.2014 року набрав законної сили Закон України від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році», із змінами від 06.05.2014 року, які набрали чинності 14.05.2014 року.
Як вбачається з статті 3 цього Закону, по якій була спрямована особова справа до суду представником КВІ, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання. Таким чином, вказана норма є відсильною та не може бути застосована без положень ст. 1 Закону.
Судом було встановлено, що засуджений відбув 11 місяців призначеного судом покарання, але він не є особою, яка підпадає під положення статті 1 цього Закону, що не дає можливості для застосування ст. 3.
Що стосується положень статті 2 цього Закону, про які зазначає представник КВІ та прокурор під час судового розгляду, то суд приходить до висновку що судом були встановлені підстави по яким до засудженого не може бути застосований Закон України « Про амністію у 2014 році», а саме ст. 8 цього Закону, яка є банкетною нормою та зазначає про те, що амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України « Про застосування амністії в Україні»
Відповідно до п. е ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія не може бути застосована до осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.
Як вбачається з вимоги про судимість засудженого від 31.03.2014 року №260, станом на 03.04.2014 року до засудженого ОСОБА_2 28.06.1998 року застосовувалась амністія та останнього відповідно до постанови Придніпровського р/суду м. Черкаси на підставі ст. 6 Закону України « Про амністію « було звільнено з місць позбавлення волі ( а. с. 263 - 264) .
Умисний злочин - ч. 1 ст. 185 КК України , по якому просить представник КВІ звільнити засудженого по амністії, він вчинив 09 серпня 2007 року, за що вироком від 15 жовтня 2007 року йому було призначено покарання не пов'язане із позбавленням волі - 1 рік виправних робіт, 15 % від заробітку в дохід держави, з яких засуджений на момент направлення подання відбув 11 місяців.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку також має місце обставина, передбачена п. е ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», які виключають можливість застосування до засудженого амністії 2014 року.
Керуючись ст. ст. 537,539 КПК України, ст. ст. 74 ,86 КК України, ст. ст. 1,4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 3, 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд ,-
у задоволенні подання заступника начальника Кривоозерського МВ КВІ УДПтСУ у Миколаївській області про звільнення від відбування покарання на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію у 2014 році» щодо ОСОБА_2 , засудженого вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.10.2007 року за ч.1 ст. 185 КК України до одного року виправних робіт за місцем його роботи, з відрахуванням на користь держави 15% заробітку щомісячно - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення через Врадіївський районний суд.
Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали. Копію ухвали направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1