27.05.2014 р. Справа № 914/1196/14
За позовом: Державного підприємства "Львівський державний інститут проектування комунального будівництва "Львівдіпрокомунбуд", м. Львів
до відповідача: Львівського комунального підприємства "Львівавтодор", м. Львів
про стягнення 79 128, 86 грн.
Суддя Н.Мороз
При секретарі Н.Кривці
Представники:
Від позивача: Маргаль Н. Б.
Від відповідача: н/з
Суть спору:
Позовну заяву подано державним підприємством «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд», м. Львів до відповідача львівського комунального підприємства «Львівавтодор», м. Львів про стягнення 79 128, 86 грн.
Ухвалою господарського суду від 09.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.04.2014р.
Для об"єктивного та всестороннього вирішення спору, 29.04.2014р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.
В судове засідання 27.05.2014р. представник позивача з"явився, повідомив що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 27.05.2014р. не сплачена та становить 79 128, 86 грн. Позов просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвал суду від 09.04.2014р. та 29.04.2014р. не виконав, відзиву на позов не подав, відтак, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців поданого позивачем на виконання вимог ухвали суду, станом на 07.05.2014р. місцезнаходження відповідача - м. Львів, вул. Пасіки Галицькі, 7, куди і направлялись повідомлення про вручення поштового відправлення, докази отримання наявні в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
16.09.2013р. між Львівським комунальним підприємством «Львівавтодор» (замовник - за договором) та ДП «Львівдіпрокомунбуд» (виконавець - за договором) укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт №4952. Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець (позивач - у справі) зобов'язується на підставі вихідних даних на проектування наданих замовником (відповідачем), своїми силами і засобами виготовити згідно з державними будівельними нормами та іншими нормативними документами проектно-кошторисну документацію по об'єкту: «Реконструкція вул. С. Бандери (від вул. Генерала Т. Чупринки до вул. М. Вербицького).
Згідно умов п. 2.1. договору, загальна вартість проектних робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток 1), який є невід'ємною частиною даного договору, становить 75807, 24 грн., в т.ч. ПДВ 12634, 54 грн.
На виконання взятих на себе зобов'язань, позивачем - ДП «Лівідіпрокомунбуд» виконано проектні роботи та передано проектну документацію відповідачу - ЛКП «Львівавтодор», що підтверджується накладною № 22 від 28.11.2013р. та актом здачі-приймання проектно-вишукальних робіт №1/4952 від 28.11.2013р., підписаними та скріпленими печатками сторін (в матеріалах справи).
У відповідності до п. п. 2.2., 2.3. договору замовник (відповідач - у справі) бере на себе зобов'язання провести повну оплату за виконані проектно-вишукувальні роботи протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня підписання акту здавання-приймання документації. Оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, виконані за договором роботи не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 75 807, 24 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлялась претензія №03/467 від 20.12.2013р. з вимогою про сплату заборгованість за виконані роботи згідно договору №4952 по об'єкту «Реконструкція вулиці С. Бандери» на суму 75 807, 24 грн. Однак претензія залишена останнім без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 5.4. договору, за прострочення платежу замовник (відповідач - у справі) за кожний день прострочення сплачує виконавцю ( позивачу - у справі) пеню, розмір якої обчислюється від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Оскільки відповідачем прострочено виконання зобов'язання, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 2 700, 00 грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Крім того, у відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Позивачем, згідно поданого розрахунку, правомірно нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 621, 62 грн.
Укладений між сторонами договір № 4952 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 16.09.2013р. за своєю правовою природою відноситься до договорів підрядного типу.
Згідно ч.1. ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт.
Статтею 890 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (п. 3 ч. 1).
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку з невиконанням зобов'язання становить 75 807, 24 грн. - заборгованість за виконані роботи, 2 700, 00 грн. - пені та 3% річних в розмірі 621, 62 грн.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 887, 889, 890, ЦК України, ст.ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
1.Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівавтодор", м. Львів, вул. Пасіки Галицькі, 7, (код ЄДРПОУ 05523814) на користь Державного підприємства "Львівський державний інститут проектування комунального будівництва "Львівдіпрокомунбуд", м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 9, (код ЄДРПОУ 03329054) 75807, 24 грн. - основного боргу, 2 700, 00 грн. - пені, 3% річних в розмірі 621, 62 грн. та 1827,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Рішення складено 30.05.2014р.
Суддя Мороз Н.В.