ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
26 травня 2014 року Справа № 913/947/14
Провадження № 6/913/947/14
За позовом Державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», м. Луганськ
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Стаханов Луганської області
про стягнення 5 340 грн. 37 коп.
Суддя Василенко Т.А.
Секретар судового засідання Бородіна А.А.
У засіданні брали участь:
від позивача - Тісунова Г.О., довіреність № 72 від 20.08.13;
від відповідача - не прибув.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 220982 від 05.11.2013 про надання платних робіт в сумі 5 340 грн. 37 коп.
Представником позивача подані додаткові пояснення по справі, які судом прийняті до відома та долучені до матеріалів справи.
Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою - АДРЕСА_1. Факт отримання ухвали суду від 24.04.2014 підтверджується відповідною відміткою органу поштового зв'язку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 28.04.2014.
При цьому, відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Так, вказана відмітка підтверджує належне відправлення копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Враховуючи, що в ухвалі суду від 24.04.2014 явка сторін не була визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути дану справу за умови присутності лише представника позивача. При цьому, слід зазначити, що відповідно до ст. 22 ГПК України участь в судовому засіданні є правом відповідача, який таким правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За таких обставин, суд вважає, що відсутність представника відповідача не є перешкодою для розгляду по суті даної справи, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.
05 листопада 2013 року між ФОП ОСОБА_2 (надалі - відповідач у справі) та ДП «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (позивачем у справі) було укладено договір про надання платних робіт №220982 (надалі - договір).
Відповідно до умов договору позивач брав на себе зобов'язання виконати роботи (послуги) по проведенню сертифікаційних випробувань блоків віконних ПВХ профілю, а відповідач прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно п. 2.1 договору вартість послуг складає 7 140 грн. 37 коп.
Відповідно до умов договору позивачем були виконані усі роботи, покладені на позивача, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 29.11.2013.
Відповідно п. 2.2 договору відповідач повинен сплатити вартість виконаних робіт шляхом 100% передплати.
Оскільки згідно п. 14.25 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28 вікна та двері для будинків і споруд підлягають обов'язковій сертифікації, позивачем відповідні послуги були надані відповідачу без отримання 100 % передплати.
Відповідач оплатив надані послуги частково в розмірі 1 800, 00 грн., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 5 340, 37 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.
В обґрунтування вимог за позовом позивач посилається на норми ст. ст. 526, 610, 626, 629, 901, 903 ЦК України та інші.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проти позову не заперечив.
Оцінивши матеріали справи та доводи представника позиваа у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як було вказано вище, 05.11.2013 між сторонами у справі було укладено договір №220982 на виконання платних робіт (послуг), за умовами якого позивач як виконавець зобов'язався виконати роботи (послуги) по проведенню сертифікаційних випробувань блоків віконних ПВХ профілю, а відповідач як замовник зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах договору.
Відповідно до п. 2.2 договору оплата здійснюється на умовах 100 % передплати.
Згідно п. 2.1 вартість робіт складає 7 140 грн. 37 коп.
Згідно п 7.1 договір діє до повного виконання.
На виконання умов вказаного договору позивачем було надано відповідачу певні послуги. які передано відповідачу за актом здачі-приймання виконаної роботи № 220-50845 від 29.11.2013 на суму 7 140 грн. 37 коп.
Відповідачем надані послуги оплачені частково 29.11.2013 в сумі 1 800 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 5 340 грн. 37 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач - як боржник, який в повному обсязі не виконав зобов'язання з оплати наданих послуг.
Але відповідачем доказів оплати вартості наданих позивачем послуг не надано.
Приймаючи до уваги викладене, а також фактичні обставини справи слід зазначити, що позивачем належним чином були виконані відповідні зобов'язання, які відповідачем в повному обсязі не оплачені.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів оплати заборгованості не надав.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 5 340 грн. 37 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь:
- Державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», м. Луганськ, вул. Тімірязєва, буд. 50, код ЄДРПОУ 04725935, заборгованість в сумі 5 340 грн. 37 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 02.06.2014
Суддя Т.А. Василенко