ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/2584/14 28.05.14
За позовом Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр"
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київської області
про стягнення 11 375,62 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Шупило І.Б. - довіреність б/н від 25.02.2014 року;
від відповідача: Черевко М.В. - довіреність б/н від 01.10.2013 року;
Комунальне підприємство "Житлово-комунальний центр" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київської області про стягнення 11 375,62 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Договору №62-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 31.07.2012 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 10 838,61 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 537,01 грн. - пені, 1 827,00 грн. - судового збору.
Ухвалою суду від 18.02.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.03.2014 року.
05.03.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
05.03.2014 року представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження.
05.03.2014 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 05.03.2014 року розгляд справи відкладено на 19.03.2014 року.
06.03.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
19.03.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 19.02.2014 року оголошено перерву на 01.04.2014 року.
У судовому засіданні 01.04.2014 року оголошено перерву на 15.04.2014 року.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименка М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.
Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 15.04.2014 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 року у зв'язку з поверненням судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано судді Якименку М.М.
Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 05.05.2014 року справу прийнято до провадження
В судовому засіданні 20.05.2014 року оголошено перерву до 28.05.2014 року.
В судовому засіданні 28.05.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні 28.05.2014 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 28.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
31.07.2012 року між Комунальним підприємством «Житлово-комунальний центр» (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Київської області (далі по тексту - орендар, відповідач) укладено Договір №62-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, а саме: нежитлові приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20,21,22,23,24,25,26,27,1, II, III і площу загального користування на 1-ому та 2-ому поверхах БПО «Ленінградський», інженерні мережі та комунікації, що є їх невід'ємною частиною (надалі об'єкт) і знаходяться на балансі Орендодавця.
Згідно з п. 1.2. Договору Адреса (місце розміщення об'єкту оренди): Київська область, м. Славутич, Ленінградський кв-л б. 3А.
Відповідно до п. 1.3. Договору орендована площа складає всього: 490,39 кв.м., в т. ч. корисна 473,60 кв.м., міст загального користування 16,79 кв.м.
Згідно з п. 3.2. Договору розмір орендної плати на період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року становить 1 (одна) грн.. в рік (без ПДВ).
Факт приймання-передачі об'єкту оренди підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передачі майна від 31.07.2012 року (копія Акту міститься в матеріалах справи).
15.07.2013 року Додатковою угодою №3 до Договору викладено (внесено зміни) п.3.2. Договору у наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»
- враховуючи рішення Славутицької міської ради № 666-19-VI від 16.07.2012 року на період з 01 лютого 2012 року по 31 грудня 2012 року встановити орендну плату в розмірі 1 (однієї) гривні в рік (без урахування податку)
- на період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року за перший місяць - січень 2013 р. становить:
- за корисну площу - 836,30 грн. (вісімсот тридцять шість грн. 60 коп.), крім того ПДВ -167,26 грн. Всього з ПДВ - 1003,56 грн. (одна тисяча три грн.. 56 коп.).
- за площу загального користування - 29,65 грн. (двадцять дев'ять грн. 65 коп.), крім того ПДВ - 5,93 грн. Всього з ПДВ - 35,58 грн. (тридцять п'ять грн. 58 коп.)
Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в Договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.»
Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з 01.01.2013 року по 13.11.2013 року виникла заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 10 838,61 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
18.07.2013 року рекомендованим листом з описом вкладення позивач відправив відповідачу Додаткову угоду №3 від 15.07.2013 року, на підтвердження чого позивач надав суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з відміткою про отримання відповідачем даного листа. Однак жодної відповіді на вказаний лист позивач не отримав, на підтвердження іншого суду не надано доказів.
Згідно з п.п. 85, 86, 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ №1155 від 17.08.2002 року (далі по тексту - Правила), у разі одночасного відправляння п'яти і більше внутрішніх реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів) відправник складає список таких поштових відправлень за формою, що встановлюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список скріплюється також печаткою. Працівник об'єкта поштового зв'язку під час приймання поштових відправлень (поштових переказів) після відповідної перевірки оформляє список у встановленому порядку, розписується на примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник списку видається відправникові.
Тобто згідно з Правилами наявність відбитку календарного штемпеля та підпису працівника об'єкта поштового зв'язку на списку відправлення є наслідком приймання цією особою відповідних поштових відправлень. Приймання поштового відправлення (поштового переказу) визначено у п. 3 Правил як виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення (поштового переказу), що подається відправником для пересилання, тобто для обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень. Вручення ж поштових відправлень (поштових переказів) є виробничою операцією, що власне полягає у видачі поштових відправлень (поштових переказів) особисто адресатові (одержувачу) чи його представникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 188 Господарського суду України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до п. 7.3. Договору одностороння відмова від виконання умов Договору та внесення змін до нього не допускається. Зміна умов Договору, а також його дострокове розірвання, може мати місце тільки за узгодженням сторін, крім випадків, передбачених п.п.3.7., 4.2.2., 4.2.3., 4.2.4. даного Договору або за рішенням суду. Зміни та доповнення, які вносяться в умови Договору, підлягають розгляду сторонами протягом 20 днів.
Згідно з п. 4.2.3. Договору Орендодавець має право Змінювати розмір орендної плати відповідно до офіційного індексу інфляції, а також у разі внесення змін у "Методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича" та в інших випадках, передбачених законодавством України та на підставі рішень Славутицької міської ради.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно внесено зміни до п. 3.2. Договору, про що складено додаткову угоду №3 від 15.07.2013 року, та відправлено її відповідачу рекомендованим повідомленням з описом вкладення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендну плату та станом на 28.10.2013 року має заборгованість в розмірі 12 011,94 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом в якості належного та допустимого доказу, та спростовується наявними в матеріалах справи документами.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 838,61 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 3.7. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становлять 537,01 грн.
Згідно з п. 3.7. Договору (з врахуванням змін внесених додатковою угодою №2 від 24.06.2013 року) орендна плата, яка була перерахована не своєчасно або в неповному обсязі, стягується «Орендодавцем» з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення. За затримку внесення орендної плати «Орендар» сплачує «Орендодавцеві» пеню в розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п.6 ст. 232 ГКУ.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 537,01 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київської області (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 58-Б, код ЄДРПОУ 26268119) на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» (07100, Київська обл., місто Славутич, КИЇВСЬКИЙ КВАРТАЛ, будинок 14, код ЄДРПОУ 32631821) 10 838 (десять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 61 коп. - заборгованості по орендній платі, 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 01 коп. - пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 30.05.2014 року.