Кіровоградської області
27 травня 2014 рокуСправа № 912/1177/14
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Глушков М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача: спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", Кіровоградська область, м. Світловодськ
про стягнення 3602547,38 грн.
Представники сторін:
від позивача - Демчук О.В., довіреність № 14-17 від 18.01.2013 року;
від відповідача - Петров А.О., довіреність № 117 від 05.05.2014 року.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (надалі - СП ТОВ "Світловодськпобут") основного боргу в сумі 2877517,03 грн., суми втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення в розмірі 11171,43 грн., суми пені в розмірі 222633,04 грн., суми 3% річних в розмірі 138876,96 грн. та суми штрафу в розмірі 7% в сумі 352348,92 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу відповідно до договору на купівлю-продаж природного газу №14/2425/11 від 30.09.2011 року.
В судовому засіданні 06.05.2014 року господарським судом оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 27.05.2014 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні 06.05.2014 року подав до суду відзив на позов № 123-юр від 25.04.2014 року в якому позовні вимоги фактично визнає частково та просить суд застосувати до даного спору термін позовної давності, зокрема, відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 222633,04 грн. та штрафу в сумі 352348,92 грн., у зв'язку із спливом позовної давності. Також, представник відповідача в судових засіданнях 06.05.2014 року та 27.05.2014 року надав докази оплати основної суми боргу за поставлений природний газ, а саме: в березні 2014 року на суму 1614020,00 грн., в травні поточного року на суму 1263497,03 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та СП ТОВ "Світловодськпобут" (покупець) 30.09.2011 року укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2425/11 (далі по тексту - договір).
За умовами укладеного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.
В розділі 2 договору сторонами узгоджено помісячний обсяг газу, що має бути переданий з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, та порядок зміни обсягів поставки.
Згідно з пунктом 3.3. договору приймання-передача газу, переданого у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
В акті приймання-передачі газу зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. (п. 3.4. договору).
В пункті 5.2. договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб. м. природного газу, яка склала 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього - 1 309,20 грн.
В подальшому вказана ціна змінювалась шляхом укладення між сторонами додаткових угод до договору.
Згідно пункту 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
За умовами договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1. договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивачем поставлено на користь відповідача протягом листопада 2011 року - грудня 2012 року природного газу на загальну суму 26551509,46 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу (а.с.28-38).
На час звернення до господарського суду за твердженням позивача у СП ТОВ "Світловодськпобут" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" наявна заборгованість за поставлений позивачем природний газ за договором на купівлю-продаж природного газу №14/2425/11 від 30.09.2011 року в сумі 2877517,03 грн.
СП ТОВ "Світловодськпобут" надало господарському суду докази погашення заборгованості перед позивачем на загальну суму 2877517,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 795 від 31.03.2014 року (а.с.74) та платіжними дорученнями №1052, №1050 та № 1144 від 20.05.2014 та 26.05.2014 року відповідно (а.с.79-81).
У зв'язку з погашенням відповідачем перед позивачем суми основного боргу в розмірі 2877517,03 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Оскільки відповідачем заборгованість за поставлений природний газ сплачена несвоєчасно, позивач просить суд стягнути з відповідача суму втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення в розмірі 11171,43 грн., суму пені в розмірі 222633,04 грн., суму 3% річних в розмірі 138876,96 грн. та суму штрафу в розмірі 7% в сумі 352348,92 грн.
Крім того, у своїй позовній заяві позивач вказує на те, що рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі № 5013/1407/12 від 21.12.2012 року стягнуто з СП ТОВ "Світловодськпобут" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість в сумі 6262521,87 грн., з якої: 5565218,95 грн. сума основного боргу, 37213,52 грн. інфляційних, 268111,93 грн. пені, 130 258,18 грн. 3% річних та 261 719, 29 грн. штрафу, а також судовий збір в сумі 64380,00 грн. за зобов'язаннями, які виникли у період з жовтня 2011 по квітень 2012 згідно договору № 14/2425/11 від 30.09.2011 року за період з 27.10.2011 року по 10.10.2012 року.
Господарський суд враховує норми ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Позивач зазначає, що відповідач на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 5013/1407/12 від 21.12.2012 року в частині основного боргу провів оплати частинами за період з 11.10.2012 року по 27.12.2012 року, що вбачається з розрахунку позивача.
З огляду на вказане та враховуючи роз'яснення інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 позивачем дораховано відповідачеві за зобов'язаннями з жовтня 2011 року по квітень 2012 року:
- 3% річних за зобов'язаннями з жовтня 2011 року по квітень 2012 року у розмірі 40510,47 грн., які нараховано за період з 11.10.2012 року по 27.12.2012 року;
- інфляційні втрати за зобов'язаннями з жовтня 2011 року по квітень 2012 року у розмірі 3869,26 грн., які нараховано за період з 11.10.2012 року по 27.12.2012 року.
Отже за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 14/2425/11 від 30.09.2011 року та рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі №5013/1407/12, позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення - 11171,43 грн. та суму 3% річних - 138876,96 грн.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Три проценти річних за своєю правовою природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
З огляду на вказане та враховуючи обґрунтований розрахунок позивача сума нарахованих нарахованих 3 % річних за період з 11.10.2012 року по 27.12.2012 року складає 138876,96 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 11171,43 грн. за період з 11.10.2012 року по 27.12.2012 року господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до розрахунку інфляційних втрат (а.с.12-15) позивачем без доведення правових підстав здійснювалось нарахування інфляційних втрат за наступний місяць на суму боргу, яка включає в себе суму індексу інфляції за попередній місяць, тобто "інфляційні" нараховані на "інфляційні".
Проте, при самостійному розрахунку належної до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат господарським судом встановлено, що сума втрат від інфляції в розмірі 11171,43 грн., яка нарахована позивачем за період з 11.10.2012 року по 27.12.2012 року, є меншою від належної до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за період з 11.10.2012 року по 27.12.2012 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11171,43 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Сторонами в пункті 7.2. договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року № 14/2425/11 передбачено, що за невиконання покупцем, пункту 6.1. договору (порядок розрахунків), він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф за порушення виконання зобов'язання в частині оплати вартості природного газу, поставленого відповідачеві за договором в листопаді та грудні 2012 року, а саме:
за зобов'язаннями листопада 2012 року пеня за період прострочення з 14.12.2012 року по 06.02.2013 року в розмірі 7818,82 грн. та штраф у розмірі 99450,98 грн., що є 7% від суми простроченого платежу 1420728,29 грн.;
за зобов'язаннями грудня 2012 року пеня за період прострочення з 14.01.2013 року по 14.07.2013 року в розмірі 214814,22 грн. та штраф в розмірі 252897,94 грн., що є 7% від суми простроченого платежу 3612827,74 грн.,
а всього - 222633,04 грн. - пені та 352348,92 грн. штрафу (а.с.14-15).
Між тим, відповідач наведений розрахунок заперечив, зазначивши, що розрахунок штрафних санкцій здійснено позивачем в порушення вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та заявив клопотання про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені та штрафу.
Як передбачає ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, на яку посилається відповідач у поданих запереченнях, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами договору не передбачено іншого строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, ніж визначено вказаною нормою.
Сторонами у договорі обумовлено, що виконання грошового зобов'язання зі сплати вартості отриманого природного газу визначено до 14-го числа місця наступного за місяцем поставки, а отже останнім днем виконання такого зобов'язання є день, що передує вказаному терміну, а саме:
14.12.2012 року - за зобов'язанням зі сплати вартості природного газу, поставленого в листопаді 2012 року;
14.01.2013 року - за зобов'язанням зі сплати вартості природного газу, поставленого в грудні 2012 року.
Відповідно останнім днем шестимісячного терміну нарахування пені по зазначеним вище зобов'язанням, що передбачено частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, є: 14.06.2013 року та 14.07.2013 року.
Пункт 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, про який також вказує відповідач у поданих запереченнях, встановлює спеціальну позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один рік.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).
За вимогами ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Отже, законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, а відтак її може бути викладено у відзиві на позов.
Відповідно до частин 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Згідно пункту 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.
Також, суд враховує положення частини 4 статті 51 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).
До господарського суду Кіровоградської області з позовом у даній справі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось 11.04.2014 року згідно поштового штемпелю на конверті (а.с.62), тоді як пеню позивач просить стягнути за період, що перевищує річний строк позовної давності.
Позивачем не наведено суду поважності причин пропуску строку позовної давності, а з матеріалів справи господарський суд таких причин не встановив.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність у позивача права стягнути пеню, що передбачено умовами договору та нормами законодавства, про які зазначено вище і підтвердження такого права матеріалами справи, з огляду на подання відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені, нарахованої в межах розрахунку позивача, за наступний період:
за зобов'язаннями листопада 2012 року пеня за період прострочення з 11.04.2013 року по 14.06.2013 року відсутня, оскільки відповідачем погашено заборгованість за поставлений газ 06.03.2013 року;
за зобов'язаннями грудня 2012 року пеня за період прострочення з 11.04.2013 року по 14.07.2013 року складає 109582,16 грн.
У задоволенні позову в частині стягнення пені, нарахованої позивачем поза межами строку позовної давності господарський суд відмовляє, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Також господарський суд відмовляє у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності в частині стягнення штрафу в сумі 352348,92 грн., нарахованого за порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості газу, отриманого в листопаді та грудні 2012 року, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 7.2 Договору за прострочення понад 30 днів покупець зобов'язаний у безспірному порядку сплатити покупцеві штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Отже, у позивача виникло право вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення строку оплати вартості газу, поставленого в листопаді 2012 - 14.01.2013 року та за прострочення строку оплати вартості газу поставленого в грудні 2012 - 14.02.2013 року.
Оскільки позивач звернувся до господарського суд з вимогою про стягнення вказаних штрафів 11.04.2014 року, то ним пропущено річний строк позовної давності, про що заявлено відповідачем у відзиві на позов.
Поважність причин пропуску строку позовної давності позивачем не пояснюється, матеріалами справи наявність поважних причин не підтверджується.
На підставі викладеного, господарський суд відмовляє ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в загальній сумі 352348,92 грн.
За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 109582,16 грн. пені, 138876,96 грн. 3% річних та 11171,43 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В судовому засіданні 27.05.2014 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути зі спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2А; ідентифікаційний код 31678853) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 2877,52 грн. пені, 138876,96 грн. 3% річних, 11171,43 грн. інфляційних втрат, а також 30462,55 грн. сплаченого судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2877517,03 грн. припинити.
В іншій частині в задоволені позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.06.2014 року.
Суддя М.С. Глушков