01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
30.05.14 № 910/10283/14
Суддя Бойко Р.В., розглянувши
позовну заявуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2
простягнення 30 794,29 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 30 794,29 грн.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду з огляду на наступне:
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 гривень.
Отже, 1 розмір мінімальної заробітної плати становить - 1 218,00 грн., а тому за подачу позову майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі не менше ніж 1,5 розміри мінімальної заробітної плати, що становить 1 827,00 грн.
Із матеріалів позову вбачається, що незважаючи на визначення в розрахунку позовних вимог вірної суми судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даним позовом, в якості доказів сплати судового збору за подачу даного позову позивачем надано лише квитанцію №26 від 15.08.2013 р. на суму 1 720,50 грн.
Таким чином, позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки вказана квитанція на суму 1 720,50 грн. не є належним доказом сплати судового збору, так як за подачу даного позову заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. (1,5 розміри мінімальної заробітної плати).
При цьому, підстави для порушення провадження у справі при умові недоплати судового збору з наступним спонуканням позивача його доплатити відсутні з огляду на таке.
З 01.11.2011 р. питання прийняття позовних заяв в яких недоплачений (несплачений) судовий збір врегульовано ст. 8 Закону України "Про судовий збір" на умовах відстрочки чи розстрочки сплати судового збору. Наведене питання вирішується ухвалою суду за наявності клопотання позивача. В даному випадку, позивач не просить, а судом не встановлено обставин для відстрочки чи розстрочки сплати судового збору у недоплаченій частині.
Суд відзначає, що підстави для залишення позову без розгляду згідно п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України при умові порушення провадження та недоплаті позивачем судового збору відсутні, оскільки за змістом диспозиції наведеної норми вона застосовується при умові неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору (п.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
В контексті ст.ст. 33, 34, 38 Господарського процесуального кодексу України докази сплати судового збору не є матеріалами, необхідними для вирішення спору, оскільки їх наявність чи відсутність не впливає на вирішення спору по суті.
Отже, недоплата позивачем судового збору за відсутності передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстав має своїм наслідком застосування положень ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", яким було передбачена можливість достягнення недоплаченого судового збору чи спонукання його доплатити з залишенням позову без розгляду, визнано таким, що втратило чинність, згідно п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору.
За таких обставин, вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.
Суддя Р.В.Бойко