Справа: № 823/409/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
20 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жашківської районної Державної адміністрації Черкаської області про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: зобов'язати Жашківську районну Державну адміністрацію Черкаської області нарахувати та сплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 20.05.2010 призначена на посаду голови Жашківської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Президента України від 14.05.2010 №760/2010-рп, а 20.12.2010 на підставі розпорядження Президента України №1182/2010-рп звільнена з посади голови Жашківської районної державної адміністрації.
Відповідно до розпорядження голови Жашківської районної державної адміністрації від 21.12.2010 №148-к позивач припинила роботу на посаді голови районної державної адміністрації з 21.12.2010.
Згідно з розпорядженням голови Жашківської районної державної адміністрації від 21.12.2010 №149-к позивач за період роботи з 20.05.2010 по 21.12.2010 має 18 невикористаних календарних днів основної щорічної відпустки та 5 календарних днів додаткової відпустки за стаж державної служби понад 10 років, крім того відповідно до довідки МСЕК з 17.12.2010 позивачу безтерміново призначена друга група інвалідності.
З 27.12.2010 позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» (довідка управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області від 30.12.2013 №5781/07).
Після призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», проте на свою заяву 24.01.2014 отримала відмову.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що за наявності факту виходу на пенсію державного службовця, при наявності стажу державної служби на момент звільнення понад 10 років позивач не втратила право на отримання грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про державну службу», так як при виході на пенсію такої допомоги не отримувала.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивач звільнена з посади на підставі розпорядження Президента України, в якому не зазначено, що звільнення відбулося в зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Відповідно до ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Факт наявності права позивача на пенсію державного службовця у період перебування на державній службі відповідачем не спростовано, при цьому факт призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» та наявності у неї стажу державної служби понад 10 років підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.
Таким чином, колегія судів приходить до висновку, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено.
Більше того, згідно висновку викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 26.11.2013 № 11-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» необхідно розуміти так, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до довідки Жашківської районної державної адміністрації від 12.02.2014 №100/01-01-10 та довідки від 17.12.2010 №639/01-10 посадовий оклад позивача за 2010 рік становив 3103 грн., отже відповідно сума 10 місячних посадових окладів становить 31030 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за наявності факту виходу на пенсію державного службовця, а також за наявності стажу державної служби на момент звільнення понад 10 років позивач має право на отримання грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Доводи апелянта про те, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 233 Кодексу законів про працю, не береться колегією суддів до уваги з огляду на те, що дана норма не розповсюджується на позивача, оскільки вона стосується вирішення трудових спорів, тобто спорів між працівником (колективом працівників) і працедавцем з приводу застосування норм трудового законодавства та встановлення нових або зміни існуючих умов праці, а в даному випадку позивач вже не є працівником, так як звільнений з посади голови районної державної адміністрації з 21.12.2010. Більш того, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 26.05.2014.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.