Справа: № 825/4525/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
22 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Оліщук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконт» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконт» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконт» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0005572200.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки, містять лише загальні ознаки допущеного порушення податкового законодавства, а тому вважає, що на підставі такого акту товариство взагалі не може бути притягнуто до відповідальності.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності декларування ТОВ «Укрконт» від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, про що складено Акт від 06.11.2013 № 666/22/32480752.
Перевіркою правомірності декларування ТОВ «Укрконт» від'ємного значення з податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 46 080,00 грн. за 2012 рік, в тому числі за 1 квартал 2012 року - 11 520,00 грн., півріччя 2012 року - 22 500,00 грн., три квартали 2012 року - 34 560,00 грн.
На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення, що є предметом даного спору, від 22.11.2013 № 0005572200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 46 080,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здіснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
При цьому формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрконт» зареєстроване розпорядженням Чернігівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.05.2003 №1064105004001704 Серія АОО №102306. Фактичний вид діяльності ТОВ «Укрконт» - здавання в оренду власного майна.
Статутний капітал ТОВ «Укрконт» складає 83 667 грн.
Чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Укрконт», - 1 особа.
Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено їх завищення на 46 180 грн. Так, ТОВ «Укрконт» до складу рядка 06.4 Декларації «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» включило витрати за послугами зберігання майна та оренди складського приміщення, які в господарській діяльності підприємством не використовувались.
Зокрема, в 2012 році ТОВ «Укрконт» мало господарські відносини з ТОВ «Український кардан» за договором зберігання від 01.07.2010 № 257 та договору оренди приміщення від 01.07.2010 № 456, що підтверджуються актами прийому-передачі, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), оборотно-сальдовими відомостями за 2012 рік.
Дослідивши вищеозначені первинні документи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість віднесення позивачем спірних сум до витрат господарської діяльності, з огляду на наступне:
Так, загальна вартість майна, яке ТОВ «Укрконт» передавало на зберігання ТОВ «Український кардан», становить 9918,08 грн. В той же час, п.1.4. Договору зберігання від 01.07.2010 №257 визначено, що вартість послуг зі збігання становить 4200 грн. щомісяця, що на думку колегії суддів, не відповідає економічній меті господарської діяльності позивача та свідчить про штучне заниження позивачем об'єкту оподаткування, шляхом завищення витрат господарської діяльності.
Крім того, доцільність використання таких послуг в межах господарської діяльності позивача не аргументована достатніми доводами, з огляду на що колегія суддів вважає, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконт» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 27 травня 2014 року.
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.