Іменем України
"29" січня 2013 р. справа № 2а/6840/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Мамалат І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року по справі № 2а-6840/10/0470
за позовом управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив включити до акту щомісячної звірки між позивачем та відповідачем витрати по особовій справі потерпілого ОСОБА_1, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з 01.06.2006 по 31.12.2006 у загальній сумі 1 050 грн.; зобов'язати відповідача щомісячно, починаючи з 01.07.2006 року включати до акту щомісячної звірки між позивачем та відповідачем витрати по особовій справі потерпілого ОСОБА_1, якому виплачується пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Постанова суду мотивована тим, що чинним законодавством України не передбачено відшкодування понесених витрат на виплату та доставку пенсії особам, яким виплачується пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на території колишнього СРСР.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач зазначає, що витрати пов'язані з пенсією по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві підлягають відшкодуванню відповідачем згідно Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, оскільки іншого порядку відшкодування розроблено не було. Вважає, що зазначені витрати управління Пенсійного фонду повинні включатися до актів щомісячної звірки.
Апелянт просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засідання представники сторін не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Дослідивши обставини справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків, працюючи на підприємстві, яке розташовано та території колишнього СРСР, у 1975р. внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав травму, та йому було встановлено інвалідність, і він перебуває на обліку у позивача у даній адміністративній справі, як отримувач пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на виробництві, та позивачем у період з 01 червня 2006 р. по 31 грудня 2006 р. проведено виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у загальному розмірі - 1 050 грн. (а.с. 7, 12).
Також, як судом першої так і апеляційної інстанцій, під час розгляду даної справи було встановлено, що відповідач відмовився включити до акту звірки відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій в зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, виплачену позивачем гр. ОСОБА_1 пенсію за період з 01 червня 2006 р. по 31 грудня 2006 р. у загальному розмірі 1 050 грн.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовані нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», нормами Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок), який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, та зареєстровано у Міністерстві Юстиції України 16.05.2003р. за №376/7697.
Статтею 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01 квітня 2001 року з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування раніше було встановлено згідно з законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок № 5-4/4), який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, та зареєстровано у Міністерстві Юстиції України 16.05.2003р. за №376/7697.
Пунктом 5 Порядку № 5-4/4 передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку № 5-4/4 передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку № 5-4/4 встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Таким чином відповідно до Порядку № 5-4/4, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Нормами Порядку № 5-4/4 передбачено, що у разі відсутності спору щодо сум виплат відшкодування таких витрат у даному випадку відбувається на централізованому рівні, при цьому чинне законодавство у разі відмови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у включенні до актів звірки сум виплачених Управлінням Пенсійного фонду України пенсій, передбачених ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не містить такого способу захисту прав Пенсійного фонду України (в особі його управлінь) як зобов'язання відповідних відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві підписати акт звірки по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, або включити суми таких витрат до актів звірки, і норми Порядку № 5-4/4 щодо підписання актів звірки розрахунків підлягають застосуванню лише при відсутності спору між Фондами.
У випадку відсутності згоди на підписання актів звірки по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та прийняття до заліку витрат на виплату таких пенсій з боку відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тобто за наявності спору між Фондами, такий спір вирішується в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про прийняття до заліку понесених витрат на виплату пенсій, або вимог про підписання актів звірки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невірного обрання позивачем способу захисту порушеного права.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року по справі № 2а-6840/10/0470 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун