18 квітня 2014 рокусправа № 202/33688/13-а (2-а/0202/146/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2013 року у адміністративній справі № 202/33688/13-а (2-а/0202/146/2013) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій, -
02 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська в якому просила визнати протиправними дії відповідача, щодо вилучення із складу середньомісячної заробітної плати ОСОБА_2 при призначенні та перерахунку пенсії 15 відсотків винагороди за вислугу років, не включення в розрахунок пенсії середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2012 року з урахуванням у складі заробітної плати повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та середньомісячного розміру матеріальної допомоги.
В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що їй призначена пенсія без урахування матеріальної допомоги, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування і яка увійшла в довідку про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії, а також 40% винагороди за вислугу років.
Постановою Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2013 року у адміністративній справі № 202/33688/13-а (2-а/0202/146/2013) адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії відповідача, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх виплат, на які були нараховані страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, ввключаючи повні суми виплаченої їй матеріальної допомоги та суми винагороди за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання.
Не погодившись з ухваленим рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. При цьому матеріальна допомога на оздоровлення не передбачені ст.33 Закону України «Про державну службу» як складові заробітної плати державного службовця, тому зазначені виплати не враховуються для обчислення пенсії.
Щодо надбавки за вислугу років, то відповідач зазначає, що відповідно до довідки ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська від 29.02.2012 №22/10/05-061, яка була надана до УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська вказано, що надбавка за вислугу років ОСОБА_2 становить 25% посадового окладу.
Таким чином, для перерахунку пенсії з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення та винагороди за вислугу років в розмірі 40% посадового окладу до складу заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця немає законних підстав.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 01.03.2012 року позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська та отримує пенсію державного службовця, призначену згідно Закону України «Про державну службу».
При цьому, при призначенні розміру пенсії ПФУ не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та винагороди за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу.
В червні 2013 року позивач звернувся до Пенсійного фонду з заявою про поновлення права на більший розмір пенсії і просив здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з урахуванням у складі заробітку матеріальної допомоги на оздоровлення, з якої справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та винагороди за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу.
Відповідач, листом №82/11 від 20.06.2013 р. «Про розгляд звернення» відмовив у здійсненні такого перерахунку, мотивуючи тим, що матеріальна допомога та інші виплати не входять до складу заробітної плати державного службовця, тому зазначені виплати не враховуються для обчислення пенсії, а стаж державного службовця, у тому числі і для працівників податкової служби, обчислюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994р. За документами пенсійної справи стаж державного службовця складає 18 років 7 місяців 4 дні, тому відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» для обчислення пенсії державного службовця враховується надбавка за вислугу років 25%.
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога, яку отримував позивач за час роботи та винагорода за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання, має бути врахована при розрахунку пенсії, оскільки на неї нараховувались страхові внески, які сплачувалися у повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які враховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Тобто, вказаною нормою встановлено, що об'єктом обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії для відповідача є сума заробітної плати, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
У частині першій ст.1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо відсутності у позивача винагороди за вислугу років 40%, які включаються до перерахунку пенсії, а наявності лише 25% винагороди за вислугу років, оскільки дане твердження відповідача спростовується наявністю в матеріалах справи наказу ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 01.06.2006 р. №90-0, відповідно до якого розмір винагороди за вислугу років ОСОБА_2 складає саме 40% посадового окладу.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога та винагорода за вислугу років 40%, на яку нараховувались страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, є правильним, оскільки перевага має надаватись не положенням Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів вважає за необхідне доповнити рішення суду першої інстанції, зазначивши період з якого позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Так позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з моменту, коли ОСОБА_2 дізналась про порушення свого права на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та винагороди за вислугу років у розмірі 40 % посадового окладу. Так позивач 10 травня 2012 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та надав довідки про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи №21/10/05-061 від 29.02.2012, № 263/10/05-061 від 25.09.2012. Перерахунок проведено відповідачем з дати призначення пенсії, тобто з 01.03.2012 року відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» без врахування середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та винагороди за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу. Тобто право позивача на перерахунок пенсії порушено та підлягає захисту з моменту призначення пенсії, а саме з 01.03.2012 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з повним встановлення обставин по справі, яким надана вірна юридична оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права під час апеляційного перегляду справи судовою колегією не встановлено. В межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне доповнити абз.3 резолютивної частини постанови суду першої інстанції, зазначивши період з якого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 182-3,197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2013 року у адміністративній справі № 202/33688/13-а (2-а/0202/146/2013) без змін.
Абз.3 резолютивної частини постанови доповнити, вказавши дату з якої позовні вимоги підлягають задоволенню « 01 березня 2012 року».
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко