Іменем України
"29" січня 2013 р. справа № 2а-0870/5310/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Мамалат І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року
у справі № 2а-0870/5310/11
за позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - позивач)
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі - відповідач)
про стягнення штрафу, -
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача до Державного бюджету України штраф у сумі 8 500 грн.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету України штраф у сумі 8 500 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду судом апеляційної інстанції скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року за позовом ТДВ СК «Кредо» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання нечинною постанову № СК-421/11-316 від 01.04.2011 р. Також зазначає, що на виконання вимог припису № СК-421/10-651 від 05.10.2010 року та рішення позивача відповідач скасував своє рішення про відмову у виплаті страхувальнику ОСОБА_1
У судове засідання представники учасників процесу не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справи, були повідомлені належним чином.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.06.2010р. директором інспекційного департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України винесено припис № СК-421/10-651, яким відповідача зобов'язано усунути виявлені порушення вимог законодавства України в сфері надання фінансових послуг, повідомити про виконання вимог цього припису та подати підтверджуючи документи до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України у термін до 19.07.2010р. Вжити заходів для недопущення аналогічних порушень при подальшому здійсненні діяльності у сфері страхування. Повідомлено, що у разі невиконання вимог припису будуть застосовані заходи впливу, передбачені чинним законодавством.
Скарга позивача від 06.07.2010р. № 674 на вказаний припис Рішенням Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України була залишена без задоволення.
У зв'язку з невиконанням відповідачем станом на 24.03.2011р. вимог припису від 14.06.10р. № СК-421/10-651 (термін виконання до 19.07.10 р.) директором інспекційного департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 1 квітня 2011р. була винесена постанова № СК-421/11-316, за якою до відповідача було застосовано штраф у розмірі 8 500грн. (а.с. 17).
Вказаною постановою встановлено порушення відповідачем вимог п. 6.12 розділу 6 Положення про застосування Державною Комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 р. за 31115/8436 в частині невиконання рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем не повному обсязі виконані вимоги припису від 14.06.2010 року № СК-421/10/651, то застосування позивачем до відповідача фінансових санкцій є правомірним.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Уповноважений орган застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 40 зазначеного Закону передбачає, що Уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу: зокрема зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.
Згідно зі ст. 41 зазначеного Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) розміри штрафних санкцій, що застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг. За ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Уповноваженого органу про усунення порушень щодо надання фінансових послуг - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.
Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються Положенням про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 125 (далі - Положення).
Пунктом 3.1 розділу 3 Положення передбачено, що від імені Держфінпослуг справи розглядають зокрема директори відповідних департаментів.
Пунктом 3.4 розділу 3 Положення передбачено, що до компетенції директорів наглядових департаментів належить застосування заходів впливу таких як накладати штрафи відповідно до закону.
Пунктом 6.12 розділу 6 Положення передбачено, що рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності є обов'язковим до виконання Особами. У разі невиконання рішення Держфінпослуг вживає заходів щодо його виконання у порядку, визначеному законодавством.
Доводи заявника апеляційної скарги, що на виконання вимог припису від 14.06.2010р. № СК-421/10-651 ним було скасовано своє рішення про відмову у виплаті страхувальнику ОСОБА_1 страхових виплат з підстав того, що причина пошкодження застрахованого житлового будинку не входить в перелік страхових випадків, з настанням яких у страховика виникає обов'язок здійснити страхове відшкодування, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що зміна підстав відмови у виплаті страхового відшкодування не може бути підставою для невиконання припису.
Отже колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що невиконання позивачем припису від 14.06.2010р. № СК-421/10-651 правомірно призвело до застосування відносно відповідача штрафу у розмірі 8 500 грн.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі з приводу відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції 01.08.2011 року провадження у справі було зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України: до набрання законної сили постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року справа № 2а-0870/2332/11 за позовом ТДВ СК «Кредо» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання нечинним постанови від 01.04.2011 р. № СК-421/11-316, з урахуванням того, що дане рішення суттєво впливає на вирішення даної адміністративної справи по суті і пов'язане із заявленими позивачем вимогами.
Після набрання рішенням законної сили, а саме - 23.08.2011 року, про що свідчить належним чином оформлена копія постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року у справі № 2а-0870/2332/11 (а.с. 43), провадження було поновлено та підстави для його зупинення були відсутні, а клопотання відповідача було безпідставним.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.198, ст.200, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року у справі № 2а-0870/5310/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун