08 квітня 2014 рокусправа № 336/5320/13-а (2-а/336/126/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач)
суддів: Чередниченко В.Є. Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання Фастовській М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2013 р.
у справі № 336/5320/13-а (2-а/336/126/13)
за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)
до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пільгової пенсії позивачу за Списком № 2 зі зменшення пенсійного віку.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2013 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пільгової пенсії позивачу за Списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та призначити пільгову пенсію позивачу за Списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач зазначає, що період навчання позивача у Марганецькому гірничому технікумі до стажу роботи на пільгових умовах не зараховується, оскільки технікум не відноситься до закладів системи професійного навчання, закріплених ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту».
Апелянт просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Дослідивши обставини справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що з 07.09.1977 року позивач проходив навчання в Марганецькому гірничому технікумі та згідно диплому, виданому 30.06.1980 року, отримав кваліфікацію гірничого техніка. Під час навчання позивач з 04.06.1979 року по 30.11.1979 р. проходив практику у шахті № 407 Марганецького гірничо-збагачувального комбінату, де працював повний робочий день на посаді підземного гірничого робітника 2 розряду, що передбачена Списком № 1 розділом № 1 підрозділом № 1 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. (а.с. 21).
Після закінчення навчання, у період з 05.08.1980 р. по 29.01.1982 р. позивач працював повний робочий день на Приватному акціонерному товаристві «Промвибух» на посаді бурильника свердловин 4-го розряду в кар'єрі, що передбачена Списком № 2 (а.с. 19).
У зв'язку з набутим правом на пенсію позивач у квітні 2013 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії, але йому було відмовлено у зв'язку з тим, що Марганецький гірничний технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, отже, період навчання у даному закладі може бути зараховано до стажу на загальних підставах.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з підстав неправомірності відмови відповідачем позивачу в призначенні пільгової пенсії позивачу за Списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримав освіту та диплом про присвоєння кваліфікації в 1980 році в СРСР до прийняття Законів України «Про професійно-технічну освіту», «Про освіту», «Про вищу освіту», тоді коли не було чіткого розмежування по рівням акредитації навчальних закладів, і технікуми не відносились до вищих навчальних закладів.
Статтею 25 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що технікум (училище) - вищий навчальний заклад першого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Отже дана стаття відносить технікум (училище) до вищого навчального закладу першого рівня акредитації.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що якби позивач отримав освіту після набрання чинності Закону України «Про вищу освіту», він отримав би освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст і не мав би права на зарахування часу навчання до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», можливе проведення взаємного зарахування періодів роботи, передбачених ст.ст. 13, 14, 100, за умови, що зазначені роботи мають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», якою передбачені гарантії соціального захисту учня, слухача та випускника професійно-технічного навчального закладу, встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав диплом 30.06.1980 року, а на роботу був прийнятий вже 05.08.1980 року на посаду за пільговим стажем.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги, що Марганецький гірничий технікум до стажу роботи на пільгових умовах не зараховується, оскільки технікум не відноситься до закладів системи професійного навчання, закріплених ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» колегією суддів не приймається до уваги з тих підстав, що дана норма не дає вичерпний перелік навчальних закладів, а крім того, його дія не поширюється на правовідносини, що виникли до його прийняття.
Апеляційний суд зазначає, що під час прийняття рішення судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі - Порядок), яким передбачено призначення пенсії з моменту звернення особи з відповідною заявою до органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду слід змінити та доповнити резолютивну частину постанови реченням: зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 за Списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку з часу звернення до управління Пенсійного України із заявою. В решті постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 198, ст.201, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2013 р. у справі № 336/5320/13-а (2-а/336/126/13) змінити та доповнити резолютивну частину постанови реченням: зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 за Списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку з часу звернення до управління Пенсійного України із заявою.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун