10 квітня 2014 рокусправа № 808/2837/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 р. у справі № 808/2837/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства " Запорізький рибокомбінат "
до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
12 березня 2013 р. Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог заявленому в судовому засіданні) просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби від 18.02.2013 р. №0000101521.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення орендної плати, оскільки позивачем вчасно сплачено суму орендного платежу, в той час як податковий орган безпідставно та незаконно змінив призначення даних коштів та спрямував їх на погашення податкового боргу.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 р. у справі № 808/2837/13-а адміністративний позов вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано протиправністю дій податкового органу щодо самовільної зміни призначення платежу позивача, оскільки право визначати призначення платежу належить виключно платнику.
Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Запорізькому районі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 р. у справі № 808/2837/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права, а саме не врахував положення Податкового кодексу України, який надає право податковому органу зараховувати кошти, які сплачує платник податків в порядку черговості виникнення, незалежно від напряму сплати визначеного платником податків. Крім того, скаржник зазначає, що судом протиправно не розглянуто заяву відповідача про зупинення провадження у справі для надання доказів, що мало велике значення для вирішення справи по суті, оскільки відповідач не мав змоги надати суду всі необхідні докази на підтвердження обґрунтованості та правомірності своєї позиції.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання представники сторін не з'явились, сторони процесуальним правом щодо участі в судовому засіданні не скористались, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги. Відповідно до ст. 41 КАС України, в зв'язку з неявкою представників сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалось.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, між ВАТ «Запорізький рибокомбінат» (назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат") (Орендар) та Запорізькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) укладені договори оренди земельних ділянок Григорівської сільської ради та Малокатеринівської селищної ради.
ДПІ у Запорізькому районі проведено камеральну перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ПАТ «Запорізький рибокомбінат» за звітний податковий період березень-квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 04.02.2013 р. № 51/1521/00476642 (а. с.32, 33).
З даного акту вбачається, що податківцями перевірено надану позивачем податкову декларацію з орендної плати державної і комунальної власності № 1990 від 17.02.2012 р. на підставі договору оренди із Запорізькою районною державною адміністрацією від 02.10.2006р. № 3654.
Згідно наданої декларації орендної плати державної та комунальної власності платником самостійно визначено податкове зобов'язання на 2012 рік - 45 644,34 грн., щомісяця нарахування 3 803,70 грн.
Так, перевіркою встановлено порушення Товариством терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання земельного податку всупереч приписів п.п.16.1.4 п.16.1. ст.16, п.287.3 ст.287 ПК України.
18.02.2013 р. на підставі вказаного акту ДПІ у Запорізькому районі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000101521, яким Товариство зобов'язано сплатити штраф в сумі 117,07 грн. (10 % від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати 1 170,69 грн.) (а. с.30).
За даними позивача, станом на 29.02.2012 р. Товариство мало податковий борг по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб 165 271,94 грн.
Сторонами не заперечується, що ПАТ "Запорізький рибокомбінат" здійснювались платежі по оренді за землю, але податковий орган, обліковуючи такі надходження змінював призначення платежів з орендної плати, перенаправляючи надходження з орендної плати не за призначеннями платежів, які було вказано у платіжних документах платником орендної плати, а саме ПАТ «Запорізький рибокомбінат», а на погашення боргу позивача за попередні періоди.
Такі дії відповідача і стали причиною несвоєчасності сплати позивачем платежів за оренду землі, зафіксованої в акті камеральної перевірки № 51/1521/00476642 від 04.02.2013р., внаслідок чого до Товариства були застосовані штрафні санкції у сумі 117,07 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення.
Так, з 01.10.2011 р. відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпунктом 166.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2 ст.49 ПК України).
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).
Згідно п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У відповідності до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене та те, що суми податкового зобов'язання позивачем самостійно визначались у поданих ним податкових деклараціях, зокрема у податковій декларації № 1990 від 17.02.1012 р., дані податкові зобов'язання є узгодженими.
Виникнення податкового боргу у минулих періодах позивачем не заперечується.
Згідно з п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
При цьому, згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Отже, вказаною нормою встановлено право податкового органу змінювати цільове призначення платежів платника податку за наявності у такого платника податкового боргу.
Суд першої інстанції при наданні правової оцінки діям податкового органу щодо зміни призначення платежу платника податків, вдався до застосування Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої Постановою Національного банку України 21.01.04 року, та дійшов висновку, що відповідно до зазначеної Інструкції та порядку заповнення документів на переказ у разі сплати платежів до бюджету, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Однак, визначене платником призначення платежу ніяким чином не позбавляє права податкового органу, передбаченого Податковим Кодексом України у разі наявності у платника податків податкового боргу спрямувати сплачені платником податків кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Таким чином, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків, оскільки з набранням чинності 01.01.2011 р. Податкового кодексу України податкові органи мають право зараховувати кошти, які сплачує платник податків в порядку черговості виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Запорізькому районі від 18.02.2013 р. № 0000101521.
Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 р. у справі № 808/2837/13-а задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 р. у справі № 808/2837/13-а скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко