Головуючий у 1 інстанції - Бондарь В.А.
Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.
28 травня 2014 року справа № 413/1655/14-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі : головуючої судді Арабей Т.Г., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 03 квітня 2014 р. у справі № 413/1655/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як державному службовцю,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як державному службовцю.
Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 03 квітня 2014 р. у справі № 413/1655/14-а адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 у врахуванні при перерахунку пенсії сум індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби в розмірі 86 відсотків від заробітної плати, починаючи з 20 вересня 2013 року.
Не погодившись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Краснолуцького міського суду від 03.04.2014 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, сторони письмово просили розглянути справу за їх відсутністю. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області та з 14 квітня 2007 року отримує пенсію призначену за нормами ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Пенсія ОСОБА_2 була розрахована відповідачем на підставі довідок про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до яких не було включено виплачені позивачу суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та сум індексації заробітної плати.
18.02.2014 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням виплачених їй сум, які не були враховані при виході на пенсію, надавши довідку від 12.02.2014 року № 7/418 про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи, за період з 01.04.2005 року по 31.03.2007 року видану Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області, в якій враховано суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати (а.с.15).
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області № 64/Ч-11 від 21 лютого 2014 року ОСОБА_2 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії у зв'язку, посилаючись на ст. 37 Закону України «Про державну службу», оскільки індексація та матеріальні допомоги не входять до складової заробітної плати та не можуть бути враховані для розрахунку пенсії (а.с.21).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію, нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому дії відповідача, який не включив зазначені суми для визначення розміру заробітної плати, з якої позивачу виплачується пенсія є неправомірними і вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 20.02.2012 року. Частиною першою статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Оскільки з довідок позивача вбачається, що на матеріальну допомогу на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексацію, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то вони є складовою заробітної плати позивача та зобов'язанні враховуватись при обчислення пенсії.
В той же час, суд першої інстанції, правильно вирішивши спір по суті, допустив порушення вимог процесуального законодавства.
Колегія суддів вважає за необхідне змінити дату з якої потрібно проводити перерахунок та виплату пенсії державного службовця позивачу замість 20.09.2013 року на 01.03.2014 року, оскільки з заявою про перерахунок пенсії позивач звернулася 18.02.2014 року, а згідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Що стосується позовних вимог за період з 14.04.2007 року по 28.02.2014 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки право на перерахунок пенсії відповідно до заяви ОСОБА_2 виникло у Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м.Донецька з моменту подання заяви позивача про перерахунок пенсії.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 03 квітня 2014 р. у справі № 413/1655/14-а - задовольнити частково.
Постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 03 квітня 2014 р. у справі № 413/1655/14-а - змінити.
У абзаці третьому резолютивної частини постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 03 квітня 2014 р. у справі № 413/1655/14-а замість «20 вересня 2013 року» зазначити «01 березня 2014 року».
В задоволенні позовних вимог за період з 14.04.2007 року по 28.02.2014 року - відмовити.
В решті постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 03 квітня 2014 р. у справі № 413/1655/14-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді Т.Г.Арабей
І.В.Геращенко
І.В.Сіваченко