Іменем України
24 жовтня 2013 рокусправа № 2а-435/7/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М.
суддів: Коршуна А.О. Чередниченко В.Є.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу
управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.04.2012 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-321/11 (2а/435/7/2012)
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У листопаді 2010 року позивач звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача по сплаті надбавки, як «дитині війни» за період з 01 січня 2006 року по 1 листопада 2010 року в сумі 1 724 гривень 10 копійок; стягнути з відповідача недоплату по виплатам, «Дітям війни», за період з 1 січня 2006 року по 1 листопада 2010 року в сумі 7 180 гривень 35 коп.; зобов'язати відповідача доплачувати підвищення, як «дитині війни», щомісяця в розмірі 216,9 гривень, 90 коп. починаючи з 1 листопада 2010 року; стягнути з відповідача судові витрати.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.04.2012 р. позов задоволено частково, а саме: визнано дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни неправомірними; зобов'язано відповідача здійснювати нарахування та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 15 травня 2010 року по 23 липня 2011 року, з вирахуванням сум, які були виплачені з 15 травня 2010 року і до змін у відповідному законодавстві.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни і в силу ст. 6 Закону № 2195-ІV має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Упродовж спірного періоду відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону № 2195-ІV, тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії згідно з вимогами ст. 6 Закону № 2195-ІV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону № 2195-ІV.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, визначена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не може бути перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення, оскільки це не звільняє його від виконання покладених законом обов'язків.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 15 травня 2010 року до 23 липня 2011 року, як це зазначено у постанові суду першої інстанції.
29 серпня 2012 року заявником апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надіслано постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.11.2011 року у справі № 2а-6929/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, якою:
- визнано дії управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни неправомірними;
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 18 лютого 2011 року і до змін у відповідному законодавстві, з вирахуванням сум, які були виплачені з 18 лютого 2011 року. Дана постанова набрала законної сили.
Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішення суду.
Згідно з ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сіли, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.11.2011 року у справі № 2а-6929/11 позовні вимоги задоволено частково з 18 лютого 2011 року, отже постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині та задоволенню позовних вимог за період з 15 травня 2010 року по 17 лютого 2011 року.
За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.04.2012 р. у справі № 2а-321/11 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 15 травня 2010 року по 17 лютого 2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 15 травня 2010 року по 17 лютого 2011 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: В.Є. Чередниченко