"03" вересня 2013 р. справа № 1170/2а-2955/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Кіровоград"
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р. у справі № 1170/2а-2955/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Кіровоград"
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо винесення відносно позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2011 року за №0002371730/0, №0000452360/1, № 0000442360/1; скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, посилаючись на правомірність оскаржуваних повідомлень-рішень.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов повністю.
В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, повідомлений належним чином про місце, дату і час судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 15.10.2010 року по 11.11.2010 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, за наслідками якого складено акт № 59/23-6/33962767, на підставі котрого прийняті оскаржувані податкові
повідомлення рішення, а саме:
- № 0002371730 від 24.02.2011 р. за порушення пп.6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 424,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 849,68 грн, всього - 1274,52 грн. (а.с. 47);
- № 0000452360/1 за порушення п.п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5 , п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 11.2.1. п. 11.2., п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 14542 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7271 грн., всього - 21813 грн. (а.с. 48);
- № 0000442360/1 за порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7., п.п. 7.2.1. п. 7.2, п.п. 7.2.6. п. 7.2. п.п. 7.3.1. п. 7.3., п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 39 222 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19611 грн., всього - 58 833 грн.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.
Щодо порушень п. 5.1. ст. 5, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
На думку податкового органу, з якою погодився суд першої інстанції, позивач безпідставно відніс до складу валових витрат вартість послуг, отриманих від ПП ОСОБА_1, що надавав позивачу маркетингові послуги. Податковий орган виходив з того, що позивач під час перевірки не надав договір з указаним контрагентом, акт прийому-передачі виконаних робіт не містить належної інформації щодо наданих послуг, а тому не підтверджено мету подальшого використання зазначених послуг у господарській діяльності позивача.
Колегія суддів приймає до уваги, що оплата за надані послуги здійснена у безготівковому порядку. Завдяки отриманим маркетинговим, дистриб'юторським послугам позивачем укладені договори з іншими контрагентами, про яких він зазначає в позовній заяві (а.с. 5). Ці доводи позивача, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не спростовані.
Щодо правовідносин позивача з ПП ОСОБА_2, слід зазначити, що договором про надання послуг передбачено надання позивачу інформаційно-консультативної допомоги з питань бухгалтерського, податкового обліку. Предмет договору визначений умовами договору (а.с. 100). Розрахунки проведені в безготівковому порядку. Акти здачі-прийняття робіт оформлені належним чином. Сумнівів щодо використання наданих послуг в межах господарської діяльності в колегії суддів не виникає.
Щодо порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7., п.п. 7.2.1. п. 7.2, п.п. 7.2.6. п. 7.2. п.п. 7.3.1. п. 7.3., п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Суть порушення полягала, на думку податкового органу, в тому, що в реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2008 року відсутній запис про те, що податкові накладні, отримані від ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна», були виписані у березні місяці 2008 року та вони не відображені у розділі І реєстру всупереч вимогам п. 9 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244.
Дані порушення стали причиною розбіжностей між задекларованими показниками податкового кредиту та податкових зобов'язань постачальників, встановлених системою автоматичного співставлення розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2008 року на загальну суму ПДВ 39 222 грн.
Колегія суддів погоджується з тим, що позивачем було допущено зазначене порушення Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, проте вважає, що така помилка не була пов'язана із зменшенням сум податкових зобов'язань, які визначені позивачем правильно.
За таких обставин не має підстав вважати, що позивачем порушені вищеназвані норми
Закону України «Про податок на додану вартість» та його не може бути позбавлено права сформувати податковий кредит з податку на додану вартість.
Щодо заниження податкових зобов'язань з по податку з доходів фізичних осіб.
Податковий орган виходив з того, що працівниками позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не подавались заяви про застосування податкової соціальної пільги, внаслідок чого пільга надана в порушення пп.6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Не погоджуючись з викладеними обставинам в акті перевірки, позивач наголошує, що такі заяви були подані працівниками та надані перевіряючим, про що також було зазначено в запереченнях на акт перевірки. Виходячи з положень ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів зазначає, що податковим органом не було спростовано зазначених обставин та в матеріалах справи відповідні докази відсутні, в той час коли спірні заяви були надані суду, але суд першої інстанції невмотивовано не прийняв вказані докази до уваги.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Кіровоград" задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р. у справі № 1170/2а-2955/11 скасувати.
Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.02.2011 року №0002371730/0, №0000452360/1, № 0000442360/1.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун