16 травня 2012 рокусправа № А36/126-07
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Ясенової Т.І. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Ліпіної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
на постанову: Господарського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2007 р. у справі № А36/126-07
за позовом: Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській
до: суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про: про стягнення штрафу в розмірі 54357,70грн.
встановив:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, СПД -фізична особа ОСОБА_1) суми штрафних санкцій за порушення ст.ст.11,15 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". На обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що рішення про застосування санкцій в сумі 54357,70грн. позивач в добровільному порядку не виконав, сплату вказаної суми не здійснив, тому позивач змушений звернутися до суду за стягненням вказаної суми в судовому порядку.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено, суму санкцій стягнуто з відповідача в повному обсязі у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження факту добровільної сплати санкцій. При цьому суд не прийняв до уваги доводи відповідача про безпідставність рішення відповідача щодо нарахування суми штрафу, оскільки, як зазначив суд в своїй постанові, відповідач не позбавлений наданого йому чинним законодавством права оскаржити рішення позивача у судовому порядку. Враховуючи відсутність доказів звернення відповідача до суду за оскарженням рішення про нарахування штрафу, суд не прийняв до уваги доводи відповідача щодо безпідставності нарахування санкцій та зауважив, що предмет позову у справі про визнання протиправним рішення та у справі про стягнення суми на підставі цього рішення є різними.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що судом не встановлено фактичні обставини справи, не надана їм належна юридична оцінка; невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків.
Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити постанову суду без змін.
Перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивачем була проведена перевірка відповідача, за результатами якої був складений акт перевірки №040054 від 02 серпня 2006р.
В акті зазначається про порушення відповідачем вимог ст.15 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. №481/95-ВР, що виразилося в роздрібній торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, в зберіганні алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру; а також за порушення ст.11 зазначеного Закону, а саме: за реалізацію та зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору.
На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем винесено рішення №040234 від 13.10.2006р., яким позивачу нараховано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 54357грн.70коп.
Матеріали справи також підтверджують, що вищезазначене рішення було розміщено на дошці оголошень, про що було складено акт від 30.10.2006р. про невручення рішення у зв'язку з тим, що за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію СПД -фізичної особи ОСОБА_1, ліцензіі та за місцем проведення перевірки поштовий конверт із вказаним рішенням відповідачем не отримано.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
Відповідно до абз.6,9,13 ч.2 ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. №481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Відповідно до ч.4-6 ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. №481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України. У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду. При цьому дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.
Доказів оскарження вказаного рішення позивача, визнання його протиправним до суду не надано. Тобто на час розгляду даної справи таке рішення є законним та обов'язковим до виконання на території України. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з платежів до бюджету станом на 23.01.2007р. у розмірі 54357грн.70коп.
Сплата штрафних (фінансових) санкцій, за винятком штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, здійснюється у терміни, зазначені безпосередньо у законах України. Проте відповідачем не надано доказів повної чи часткової сплати боргу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що предмет позову у справі про визнання протиправним рішення та у справі про стягнення суми на підставі цього рішення є різними.
З урахуванням вищезазначеного слід зазначити, що доводи відповідача не спростовують висновків суду. Судове рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає; судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила :
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2007 р. у справі № А36/126-07 залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2007 р. у справі № А36/126-07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Шлай