"11" липня 2013 р. справа № 0827/2а-8367/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2011 р.,
у справі № 0827/2а-8367/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації,
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
08.06.2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача під час проведення виплати одноразової щорічної допомоги по ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- стягнути з відповідача одноразову щорічну допомогу в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2007-2011 роки, з урахуванням раніше сплачених сум.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2011 року позовну заяву в частині заявлених позовних вимог за 2007-2009 роки залишено без розгляду, в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду з позовною заявою.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2011 року позовні вимоги позивача задоволено частково:
- Визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо не призначення, не нарахування та невиплати позивачеві щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
- Зобов'язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачеві щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням вже сплаченої суми названої грошової допомоги.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 25.01.1994 року.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до матеріалів справи відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення здійснювався відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №836 від 26.07.1996 року та «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №562 від 12.07.2005 року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» не надано право Кабінету Міністрів України на 2011 рік встановлювати розмір соціальних виплат передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, в 2011 році відповідач повинен виплачувати позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення було порушено.
Однак суд першої інстанції не взяв до уваги наступне:
Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час розгляду справи) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Закон України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зміни до нього офіційно публікуються в періодичних виданнях після їх прийняття. Отже, положення цього правового акту є загальнодоступними.
Таким чином позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, позовні вимоги, заявлені за 2010 рік підлягають залишенню без розгляду у відповідності до вимог ст. 99,100 КАС України.
Натомість судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача за 2011 рік, в зв'язку з тим, що на думку суду права позивача порушені не були, оскільки дані позовні вимоги заявлені на майбутнє.
Колегія суддів не погоджується з цим, в зв'язку з тим, що відповідачем щорічна грошова допомога на оздоровлення виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №562 від 12.07.2005 року, а не на підставі ст. 48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 197, 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації - задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2011 року у справі № 0827/2а-8367/11 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації ради щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління праці і соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних пенсії за віком за 2010 рік - залишити без розгляду.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун