18 березня 2014 рокусправа № 335/10474/13-а(2а/335/263/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 жовтня 2013 року у справі №335/10474/13-а (2-а/335/263/2013)
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Заявлено позов про визнання протиправними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення на 5% встановленого при звільненні зі служби пенсійного забезпечення, належного позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням 5% відповідних сум грошового забезпечення, з якого призначена пенсія учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, починаючи з 01.01.2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він був звільнений в запас під час дії Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Під час проходження служби був залучений до робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії. У відповідності до ст.13 п. «В» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» йому було призначено додатково 5 відсотків грошового забезпечення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але всупереч вказаним нормам відповідач не нарахував та не виплатив позивачу вищезазначеної надбавки.
Ухвалою від 14.10.2013 року позовні вимоги за межами шестимісячного строку позовної давності залишено без розгляду.
Постановою суду першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач оскаржує судове рішення в апеляційному порядку. Просить постанову суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт вважає що судом при вирішенні позовних вимог порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Сторони не сперечаються щодо статусу позивача та його права на соціальний захист.
Позивач в своїй апеляційній скарзі посилається на неконституційність змін в законодавстві, наводить п.1 ст.13 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».
Проте, щодо конституційності нормативного акту слід звернути увагу, що законодавством визначено певне коло суб'єктів права на конституційне подання. Перелік суб'єктів визначений статтею 40 Закону України «Про Конституційний суд України», до яких не входить окремий суддя. Разом з тим, суд при розгляді справи застосовує законодавство та Конституцію як акт прямої дії.
Так, за приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Так, відповідно до статті13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в редакції, яка діяла до 04 квітня 2006 року, було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04 квітня 2006 року унесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", якими не передбачено збільшення пенсії за вислугу років (на 5 та 10 %) учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування постанови суду не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.197, ст. п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст. 200, ст.ст. 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 жовтня 2013 року у справі №335/10474/13-а (2-а/335/263/2013) залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28 жовтня 2013 року у справі №335/10474/13-а (2-а/335/263/2013) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна