27 листопада 2013 рокусправа № 2а-7049/11/1111
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.
при секретарі -Шелеповій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 грудня 2011 р.
у справі № 2а-7049/11/1111
за позовом: ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Кіровоградського відділення АТ «ОТП Банк»
до відповідача-1:Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради
відповідача-2: ОСОБА_1
про визнання нечинним рішення, -
У липні 2011 року ОСОБА_2 та Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» в особі Кіровоградського відділення АТ «ОТП Банк» звернулись до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просили визнати нечинним рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 970 від 11 жовтня 2010 року «Про оформлення права власності на квартири та житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами і садові будинки» в частині оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.
Постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 грудня 2011 р. позов задоволено. Рішення суду обґрунтовано тим, що виконком не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, що квартира АДРЕСА_1 перебувала в іпотеці ПАТ «ОТП Банк», який згоди на реконструкцію квартири не надавав, а також те, що в результаті винесення оскаржуваного рішення було порушено права та інтереси позивачів в частині зменшення на 11,75 кв.м. житлової площі квартири НОМЕР_1.
Не погодившись з постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 грудня 2011 р., ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 грудня 2011 р. у справі № 2а-7049/11/1111 та закрити провадження у даній справі.
Відповідач вважає, що оскільки спір між ним та позивачами стосується прав власності та виник з цивільних правовідносин щодо збереження предмету іпотеки, він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач також зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду не вказано якій нормі закону чи Конституції України не відповідає рішення № 970. Крім того, чинними законами на виконавчий комітет Кіровоградської міської ради не покладається обов'язок щодо перевірки заборони проведення реконструкції майна.
До заяви також надано матеріали цивільної справи № 1109/2685/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про покладення на останнього обов'язку привести квартиру АДРЕСА_1 у її первісний стан.
Позивач ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду - без змін.
Позивач вказує, що спір стосовно правомірності акта суб'єкта владних повноважень, яким є рішення виконкому Кіровоградської міської ради, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з норм ст. ст. 2, 3, 17 КАС України. А отже, рішення суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права.
Позивач також вважає рішення суду законним та обґрунтованим, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що обидві квартири за НОМЕР_2, НОМЕР_4, розташовані в АДРЕСА_1, знаходилися в іпотеці ПАТ «ОТП Банк», аїх реконструкція або перепланування могли бути проведені лише за письмовим погодженням з іпотекодержателем. Не зважаючи на такі обтяження, перепланування проводилося ОСОБА_1 самовільно, без погодження з іпотекодержателем, та з метою ухилення від виконання взятих на себе боргових зобов'язань перед Банком.
З урахуванням викладеного, державний реєстратор ОКП «Кіровоградське об'єднане бюро технічної інвентаризації» незаконно провів державну реєстрацію права власності на реконструйовані квартири НОМЕР_2,НОМЕР_4 за ОСОБА_1 на підставі оскаржуваного рішення виконавчого комітету, у зв'язку з чим воно обумовило негативні правові наслідки для Іпотекодержателя та правильно скасовано судом першої інстанції.
Інші учасники письмових пояснень та заперечень до суду не надали.
Сторони та їх представники до суду не прибули. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.
В судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ « ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PML -K 00/012/2007 від 27.11.2007 року, згідно умов якого ОСОБА_1 (іпотекодавець) передав в іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» (іпотекодержатель) в рахунок забезпечення виконання зобов'язань квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,83 кв.м. та житловою 36,1 кв.м. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, зареєстровано в реєстрі заборон за № 3765/243.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 970 від 11.10.2010 року «Про оформлення права власності на квартири та житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами і садові будинки» оформлено право власності з видачею свідоцтв про право власності ОСОБА_1 на квартиру НОМЕР_1 та квартиру НОМЕР_4 АДРЕСА_1. Дане рішення прийнято в зв'язку з проведенням відповідачем ОСОБА_1 реконструкції квартири НОМЕР_1 та квартири НОМЕР_4. Загальна площа квартири НОМЕР_1 після реконструкції з урахуванням площі балкона становить 41,08 км. м. (в т.ч. житлова площа 23,6 кв.м.).
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк» із клопотанням про надання письмової згоди на перепланування чи реконструкцію квартири НОМЕР_1 та квартири НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 не звертався і, відповідно, такої згоди не отримував.
Зазначені дії ОСОБА_1 та відсутність згоди банку, на думку суду першої інстанції, є підставою для визнання нечинним рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 970 від 11 жовтня 2010 року «Про оформлення права власності на квартири та житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами і садові будинки» в частині оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1
З названими висновками не можна погодитись, виходячи з такого.
Відповідно до п. 10 п. б ст.. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Згідно пункту «а» п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно п.2.2 названого положення та додатку 2 «Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно» свідоцтво, видане органом місцевого самоврядування, відноситься до переліку документів, на підставі яких державним реєстратором вносяться відомості про реєстрацію речових прав на майно.
Отже, виконком у межах наданих йому повноважень та вимог законодавства, розглянув звернення позивача та виніс рішення, що є предметом оскарження.
Відповідно, до ст.. 119 Конституції України та відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Оскільки наявність реєстрації обтяжень майна та порушення умов договору іпотеки згідно чинного законодавства не визначено у якості підстав для відмови органу місцевого самоврядування у вчиненні дій, передбачених п. 6.1 Положення, слід дійти висновку, що обставини, на які посилаються позивачі та суд першої інстанції, не можуть свідчити про протиправність чи необґрунтованість рішення виконкому Кіровоградської міської ради від 11.10.2010 року № 970 та розглядатись у якості підстав для його скасування.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову винесено без врахування норм ст.. 119 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що є підставою для його скасування та відмови у задоволенні позову.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині вимог щодо скасування постанови суду першої інстанції.
Вимоги ОСОБА_1 щодо закриття провадження у справі не підлягають задоволенню, виходячи з норм ст. ст. 2, 3, 17 КАС України, а також, виходячи з тієї обставини, що предметом оскарження є рішення суб'єкта владних повноважень, винесене внаслідок виконання владних управлінських функцій.
Доводи позивача ОСОБА_2 щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції не приймаються судом, з підстав, викладених вище.
Крім того, слід зазначити наступне.
Згідно Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, рішення виконкому від 11.10.2010 року № 970 є лише складовою процесу реєстрації права власності на майно.
Згідно пункту 2.5 Тимчасового положення про прядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, які виникли відповідно до право чинів, що не підлягають нотаріальному посвідченню, заявником (заявниками) подаються витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна.
Отже, саме державний реєстратор ОКП «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» зобов'язаний був перевірити наявність або відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1) та прийняти рішення стосовно реєстрації права власності згідно чинного законодавства.
Покладення на виконком обов'язку щодо вчинення дій, які віднесені до компетенції державного реєстратора, з чого виходить суд першої інстанції та позивачі, не відповідає чинному законодавству та не може бути підставою для визнання рішення, що оспорюється, необґрунтованим.
Що стосується державного реєстратора, то він є самостійним суб'єктом владних повноважень, дії та рішення якого згідно КАС України можуть бути предметом оскарження.
Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 грудня 2011 р. - скасувати, у задоволенні позову - відмовити.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 грудня 2011 р. - скасувати.
У задоволенні позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова