"27" грудня 2013 р. справа № 2а-1277/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою
управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області
на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.10.2010 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-1277/10
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
27.09.2010 року позивач звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо обмеження права на отримання підвищення до пенсії в повному 30% розмірі мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року до часу подачі заяви - протизаконними;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії, у відповідності із статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період, з 01.01.2009 року до день винесення судового рішення.
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.10.2010 р. позов задоволено частково, а саме:
- визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії позивачу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за періоди з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік та з 01.01.2010 року по 05.10.2010 року;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з відрахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, починаючи за періоди з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 05.10.2010 року.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись при
цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
У 2009-2010 рр. дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а її зміст не змінювався, проте, відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у меншому розмірі.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що права позивача були порушені.
Задовольняючи позовні вимоги в частині недоплати суми за період з 01.01.2009 року по 26.03.2010 року, суд першої інстанції не правильно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком колегії суддів відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню.
У зв'язку зі зверненням позивача до суду першої інстанції 27.09.2010 року суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 01.01.2009 року по 26.03.2010 року залишити без розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області - задовольнити частково.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.10.2010 р. у справі № 2а-1277/10 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно
до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2009 року по 26.03.2010 року - залишити без розгляду.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 27.03.2010 року по 05.10.2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 27.03.2010 року по 05.10.2010 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун