Ухвала
Іменем України
"11" липня 2013 р. справа № 2а-9064/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги
управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя та ОСОБА_1
на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-9064/2011
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
06 вересня 2011 року позивач звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом, в якому просив:
- Визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачеві, як інваліду 3 групи, державної та додаткової пенсії, всупереч вимогам ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року;
- Зобов'язати відповідача призначити пенсію та провести перерахунок виплат позивачеві державної пенсії та додаткової пенсії, як інваліду 3 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року з розрахунку державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум», з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2011 року позовні вимоги позивача за період з 22.05.2008 року по 05.03.2011 року в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати державної та додаткової пенсії залишено без розгляду.
Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя позов позивача задоволено:
- Визнано неправомірними дії відповідача щодо виплати пенсії позивачеві в розмірі, меншому ніж передбачено ст.. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплачувати позивачеві пенсію в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з 06.03.2011 року по 23.07.2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, сторони оскаржили її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтуванні своєї апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки пенсія носить довічний характер, то в суду першої інстанції не було підстав визначати кінцеву дату перерахунку пенсії.
Відповідач в апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні своєї апеляційної скарги відповідач зазначає, що при визначенні розмірів державної та додаткової пенсії необхідно застосовувати постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008 року та «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008 року.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як особа яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом 3 групи, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 27.04.2009 року та довідки серії АД №055073 від 13.07.2006 року та має право на отримання пенсії по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього ж закону.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, що належать до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно відповіді відповідача позивач отримує державну пенсію та додаткову пенсію відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654, тобто в меншому розмірі ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру державної та додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654.
Також відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 50 та 54 Закону України «По статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно пункту 3 якої встановлено, що розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче 980 грн., відповідно до пункту 1 даної постанови встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та мають 3 групу інвалідності, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду в Хортицькому районі м. Запоріжжя та ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2011 р. у справі № 2а-9064/2011 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун