"28" травня 2013 р. справа № 2а-6735/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської у м. Кіровограді ради
на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2011 р. у справі № 2а-6735/11, прийняту у порядку скороченого провадження,
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської у м. Кіровограді ради
про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
24.01.2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача при проведенні нарахування та виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 та 2010 рік у розмірі меншому ніж встановлено для виплати постраждалим від чорнобильської катастрофи, статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплаченої в 2010 році;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок грошової допомоги на оздоровлення виходячи із розміру п'яти мінімальних заробітних плат за 2008, 2009 та 2010 роки, та одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, як встановлено нормами ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (виплаченої в 2010 році).
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2011 року позовні вимоги задоволено:
- Визнано неправомірними дії відповідача при проведенні нарахування та виплати позивачеві, щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 та 2010 рік у розмірі меншому ніж встановлено для виплати постраждалих від Чорнобильської катастрофи, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та одноразової компенсації учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплаченої в 2010 році;
- зобов'язано відповідача провести перерахунок грошової допомоги на оздоровлення позивачеві виходячи із розміру п'яти мінімальних заробітних плат за 2008, 2009 та 2010 рік та одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, як встановлено нормами ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та є інвалідом 3 групи, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 07.09.2010 року та довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №449334 від 31.08.2010 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, дійсній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, також ч. 1 ст. 48 даного закону встановлено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам 3 групи виплачується в розмірі 30 мінімальних заробітних плат.
На час проведення виплат дія ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не призупинявся, а зміст цих статей не змінювався.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не надано право Кабінету Міністрів України на 2010 рік встановлювати розмір соціальних виплат передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, в 2010 році відповідач повинен виплачувати позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, встановлених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту ветеранів війни, а також потерпілого населення визначені Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Статтею 19 цього Закону встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір заробітної плати.
Так, мінімальний розмір заробітної плати, з розрахунку якої виплачується щорічна допомога на оздоровлення, згідно із Законом України "Про встановлення мінімальної заробітної плати" та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» в значно більший, ніж встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року та постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, розмір щорічної допомоги на оздоровлення та одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, аналіз наведених норм правових актів дає підстави дійти висновку, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року та Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року фіксований розмір щорічної допомоги на оздоровлення та одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи суперечить статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено більший розмір такої допомоги з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат та 30 мінімальних заробітних плат відповідно.
Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення, а також на одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи було порушено.
Однак суд першої інстанції не взяв до уваги наступне:
Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час розгляду справи) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зміни до нього офіційно публікуються в періодичних виданнях після їх прийняття. Отже, положення цього правового акту є загальнодоступними.
Таким чином позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, позовні вимоги, заявлені за 2008- 2009 роки підлягають залишенню без розгляду у відповідності до вимог ст. 99,100 КАС України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 197, 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2011 року у справі № 2а-6735/11 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та одноразової компенсації учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплаченої в 2010 році, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше здійснених виплат.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплаченої в 2010 році, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше здійснених виплат.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління праці і соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат - залишити без розгляду.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун