22 травня 2014 рокусправа № 208/10211/13
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про здійснення перерахунку пенсії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, відповідно до якого просила визнати протиправним рішення Відповідача щодо перерахунку з 01 травня 2013 року належної пенсії в частині застосування показника середньої заробітної пенсії за 2007 рік; зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2010 рік та виплатити різницю недоотриманої суми пенсії з 01 травня 2013 року.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2013 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік. Посилалась на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, що призвело до постановлення неправильного рішення.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив розглядати справу за їх відсутності.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", продовжує працювати і у означений позивачем час Управлінням, відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", здійснено перерахунок призначеної пенсії як працюючому пенсіонеру.
Даний перерахунок пенсії проведений Відповідачем із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, з чим не погоджується позивач, вважаючи, що повинен бути застосований показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за той рік, що передує року звернення за перерахунок, в даному випадку - за 2010 рік, а також із урахуванням і її заробітної плати, яку вона отримувала після останнього перерахунку пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачка зверталась до Відповідача із завою про проведення перерахунку пенсії лише по стажу, що ним не заперечувалось, а тому дії Відповідача при проведенні такого перерахунку пенсії є правомірними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне .
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року) передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.40 названого Закону у редакції, чинній після 22 травня 2008 року, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р.
Аналіз положень вищевказаних статей Закону № 1058 свідчить про те, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і є величиною постійною, не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями, в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим.
Отже, враховуючи те, що положення ч.4 ст.42 Закону № 1058 у редакції, що діяли до скасування змін, внесених у дану статтю Законом України від 28 грудня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та були і залишаються чинними на час виникнення спірних правовідносин та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню Закон № 1058, а саме - частина 4 статті 42 та частини першої та другої статті 40 даного Закону.
Оскільки вищевказані статті Закону № 1058 не містять обов'язку Відповідача при проведенні перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням стажу застосовувати показники середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, то це є підставою для відмови у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко