19 березня 2014 рокусправа № 808/4720/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства "Явір-2000"
на ухвалу : Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р.
у справі № 808/4720/13-а
за позовом: Приватного підприємства "Явір-2000"
до: Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції
про: про скасування постанов ,
Встановив:
У травні 2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Явір-2000» до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, в якому позивач просив:
- скасувати постанову старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу ДВС Запорізького МУЮ Каврасько О.С. від 23.04.2013 року про накладення штрафу на ПП «Явір-2000» на суму 680,00 грн., винесеної в межах виконавчого провадження № 37651605
- скасувати постанову старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу ДВС Запорізького МУЮ Каврасько О.С. від 24.04.2013 року про накладення штрафу на ПП «Явір-2000» на суму 1360,00 грн., винесеної в межах виконавчого провадження № 37651605.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. у відкритті провадження Приватному підприємству "Явір-2000" відмовлено з посиланням на п.1 ч.1 ст.109 КАС України. При цьому суд зазначив, що даний позов не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р., яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідно до статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Таким чином, зазначена справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства .
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
Представники сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, до суду не прибули.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції відмовлено у відкритті провадження у справі № 808/4720/13-а з посиланням на п.1 ч.1 ст.109 КАС України, за приписами якого суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі -адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Статтею 17 КАС України, яка визначає компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, передбачено, що до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності (п.1 ч.2 ст.17).
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №3 „Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби"
Судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.
Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.
За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
На підставі зазначеного, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Явір-2000" слід задовольнити. Ухвалу Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195,196, 199, 202, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Явір-2000" задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню згідно ст.211 КАС України, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова