"24" січня 2014 р. справа № 2а-5004/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська
на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-5004/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
05.09.2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірним дії відповідача щодо виплати підвищення до пенсії дітям війни у розмірах менш ніж установлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни";
- стягнути з відповідача на недоплачену суму надбавки до пенсії за період з 01 січня 2006 року по травень 2011 року включно в розмірі 7949,50 грн.;
- зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії відповідно до діючого законодавства.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2011 року позов в частині вимог за період з до 05.09.2011 року залишено без розгляду.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2011 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано бездіяльність відповідача в частині нездійснення виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 05 березня 2011 року по 22 липня 2011 року - протиправною;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 05 березня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених у цей період коштів.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач оскаржили її в апеляційному порядку.
Позивач в апеляційні скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач, зокрема, посилається на юридичну необізнаність та обмежений доступ до інформації.
В апеляційні скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має статус "дитини війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка набрала чинності з 01.01.2006 року, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Положення ч. 3 вказаної статті не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
У період 19.03.2011 року по 22.07.2011 року дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялась, а зміст цієї статті не змінювався. Відповідачем, в порушення норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", надбавка до пенсії позивачу, виплачувалась у меншому розмірі.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що права позивача були порушені.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2011 року позов в частині вимог за період з до 05.09.2011 року залишено без розгляду. Ухвала суду від 05.09.2011 року позивачем не оскаржена та набрала законної сили, тому позовні вимоги за період до 05.09.2011 року розгляду не підлягають.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Відповідачем має бути нараховано та виплачено пенсію, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного
фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно до пункту 6 якої. встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинен здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 05 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, тобто до змін в нормативних актах, котрі регулюють спірне питання.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2011 року у справі № 2а-5004/11 залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун